Я роблю так

"Творчість    дітей  –  глибоко  своєрідна  сфера  їхнього  духовного   життя, самовираження і самоутвердження, в якому яскраво виявляється  індивідуальна самобутність кожної дитини.  Цю  самобутність  неможливо  охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх"

 

Тема над якою я працюю: 

«Розвиток творчих здібностей учнів шляхом використання нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва»

Проблемно-орієнтовний аналіз діяльності

   Проблема формування творчості викликає гострий інтерес у всьому світі. Розв’язання її суттєве в зв’язку з тим, що головна умова прогресивного розвитку суспільства – людина, що здатна до творення. У сучасному світі необхідно від початку, з перших років життя людини, закладати основи розуміння світу як такого, що динамічно змінюється, в якому особистість перебуває в стані постійного творення цього світу і самого себе.

    У зв’язку з цим виникає необхідність формування в учнів ключових компетентностей, однією з яких є творча компетентність. Адже, що може дати більше насолоди, радості, впевненості у власних силах як не творчість.

Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури.

   З моменту зародження та становлення шкільної практики навчання особлива увага завжди приділялася вихованню особистості, що зможе творчо ставитися до праці, самостійно знаходити вирішення назрілих проблем. Виховання таких якостей потребує відповідного педагогічного підходу, цілеспрямованого впливу педагогів протягом усього періоду навчання та виховання. Діти повинні вчитися самостійно мислити, мати власну думку, відчувати відповідальність за справу. Творча особистість значно краще адаптується до соціальних, побутових та виробничих умов, ефективно їх використовує, удосконалює, змінює.

  Проблемами творчості з давніх-давен цікавилися Платон, Аристотель, Августин, Гегель, Й.-Г. Песталоцці, та ін. Більш глибоке дослідження питань творчості, особливостей творчої діяльності, умов формування творчої особистості почалося на межі ХІХ та ХХ століть.

   Розв’язання цієї проблеми в Україні почалося з часів Ярослава Мудрого, який "залюблений в книгу, в пізнання нового, створював всі умови на землі руській щодо розвитку духовного і наукового потенціалу”. Батьком української творчої думки вчені називають Феодосія Печерського, девізом якого стали слова "Віруй і пізнавай”. Прославилися своїм інтересом до питань творчості козаки, які прагнули до постійного духовного вдосконалення життя у Запорізькій Січі. Проблеми розвитку творчого потенціалу дитини, дорослої людини були в центрі уваги першого філософа України Г.С. Сковороди. Він у своїх працях підкреслював: "Єдність думок, вчинків, слова і діла, розуму і волі сприяють розвиткові всебічно розвиненої, духовної особистості, яка в подальшому буде працювати наполегливо, творчо.

   Ідеї розвитку творчої особистості продовжили у своїх працях Т.Г. Шевченко, І.Я. Франко, Леся Українка, яка, зокрема, наголошувала на тому, що вчитель повинен постійно працювати над розвитком творчого потенціалу учнів. Ці ідеї продовжують в своїй педагогічній спадщині педагоги Б.Д. Грінченко, А.С. Макаренко, В.О.Сухомлинський.

   Головною ознакою творчості найчастіше вважають новизну, визначаючи творчою діяльністю ту, "що породжує щось якісно нове, позначене неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю”. Чимало вчених-психологів таку характеристику творчості вважають неповною, стверджуючи, що елементи творчості є у будь-якій діяльності людини, що активно діючи протягом життя, людина вирішує чимало задач самостійно. Як наслідок такої діяльності виникає щось нове, що не існувало раніше. Тобто творчість являє собою цілеспрямовану, наполегливу працю, спрямовану на вирішення творчих задач, що ставить життя.

   Творчі ідеї самі собою не народжуються, а виникають тоді, коли людина відчуває потребу щось змінити, вдосконалити. До творчості людину спонукають як соціальні мотиви, так і її фантазія, мрії. Процес творчості поєднує традиції і новаторство. Абсолютно нового у творчості не буває. Суб’єкт творчості може реалізувати свій задум лише враховуючи результати попередньої діяльності людей, закріплені у формі традицій. Щоб створити щось нове, треба зруйнувати старе та, використовуючи його окремі конструктивні елементи, утворити нову конструкцію.

    Під дитячою творчістю розуміють діяльність дитини, в процесі якої вона створює якісно нові для самої себе цінності. Ці цінності мають і суспільне значення, тому що необхідні для всебічного розвитку особистості і, як наслідок, для розвитку суспільства. Інколи діти створюють речі, які мають справжню естетичну цінність, є творами мистецтва.

   На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики особливої ваги набувають проблеми удосконалення методів навчання як шляхом поновлення методичних надбань новими методами та прийомами навчання, так і за рахунок модернізації традиційних методів.

  Завдання вчителя полягає у розвитку творчого потенціалу учнів на кожному уроці. Вчитель повинен сприяти пробудженню інтересу до пізнання, розвивати вміння та навички самостійно працювати, творчо ставитися до виконання завдання.

    Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості

   Розвиток творчих здібностей учнів є фундаментом процесу навчання, є педагогічною проблемою, що з часом не втрачає своєї актуальності, вимагаючи постійної, пильної уваги й подальшого розвитку.

   Актуальність теми полягає в тому, що образотворчому мистецтву належить велика роль у встановленні творчих здібностей дітей, а школа є головним шляхом для формування та розвитку творчих здібностей.

    Хіба можна уявити собі освічену людину, яка б не мала самих простих навичок зображення на площині форм об’єктів навколишньої дійсності. Для людини будь якої професії (не кажучи вже про архітектора, дизайнера, інженера – конструктора) – ці навички надзвичайно цінні. Не може людина жити повноцінним життям, у якої немає радості творчості.

    Даний шкільний предмет несе в собі значний потенціал для використання нетрадиційних технік і є тим середовищем, що розвиває творчі здібності, художній смак, підвищує інтерес учнів до предмета, виховує почуття прекрасного.

   Сьогодні і у педагогічній науці і у практиці йде інтенсивний пошук нових, нестандартних форм, засобів і прийомів навчання. Практикується проведення нетрадиційних видів уроків, використання проблемних засобів навчання, колективних творчих справ у позакласній роботі, які сприятимуть розвитку творчих здібностей учнів.

   Нетрадиційні техніки малювання – це поштовх до розвитку уяви, творчості, прояву самостійності, ініціативи, вираження індивідуальності.

   Щоб не обмежувати можливості малюків у відтворенні вражень недостатньо традиційного набору образотворчих засобів і матеріалів.

    Застосовуючи і комбінуючи різні способи зображення в одному малюнку, діти вчаться думати, самостійно вирішувати, яку техніку обрати, щоб надати художньому образ найбільшої виразності.

  Чим більш різноманітними будуть умови для образотворчої діяльності, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, а також матеріали, з якими вони працюють, тим ефективніше будуть розвиватися дитячі художні здібності.

   Використання нетрадиційних розвивальних технік на уроках, гурткових та індивідуальних заняттях з образотворчого мистецтва має велике значення для художньо естетичного розвитку та розвитку емоційної чутливості, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, розвитку практичної умілості та вправності, формування творчої компетентності.

   У встановленні та розвитку творчих особистостей спираюсь на допомогу батьків. Тісно співпрацюючи з батьками, проводжу батьківські уроки піз­нання «Кольоровий настрій», уроки людяності, ран­кові зустрічі, конкурси всеобучі «Мистецтво і родина», «Культура спілкування сім'ї».

     Визначення провідної ідеї досвіду, її складових частин

Чому людина малює ? Щоб виразити те, про що важко розповісти, щоб порадувати інших яскравими фантазіями, щоб дотепніше висловити свої думки…

    Уроки образотворчого мистецтва – це захопливий світ яскравих, дивовижних образів. Створені дітьми малюнки вражають дорослих своєю безпосередністю, оригінальністю, бурхливістю фантазії.

   Основна ідея досвіду - використання нетрадиційних технік малювання, які дають змогу, як учителю, не залишати поза увагою жодної дитини, дбаючи про її природні здібності, розвива­ти художньо – естетичний рівень дітей, знизи­ти рівень закомплексованості учнів, навчити куль­турі мистецького спілкування, розвивати у дітей вміння застосовувати нові здобуті знання на практиці. Діти вчаться працювати са­мостійно, виявляти ініціативу, легко співіснувати з ін­шими, засвоювати нові знання за власним бажанням і залюбки, приймати рішення, відчувати себе впевненою і обізнаною осо­бистістю, взаємозбагачувати один одного, жити серед краси довкілля, відчувати радість успіху.

    З питаннями, що висвітлюють дану проблему виступала на засіданнях методичних об’єднань та семінарів практикумів вчителів художньо - естетичного циклу, педагогічних радах.

   Багатоплановість педагогічної діяльності вимагає створення системи роботи, яка б забезпечила індивідуалізацію та диференціацію навчально-виховного процесу з образотворчого мистецтва.

    Робота в окружному та районному семінарі - практикумі вчителів художньо – естетичного циклу, власні пошуки дали змогу створити алгоритм роботи із розвитку творчих здібностей учнів.

    Схема

   Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

    Ефективними технологіями на уроках образотворчого мистецтва для розвитку творчих здібностей є нетрадиційні техніки малювання.

   Саме вони викликають особливий інтерес у школярів. Адже процес творчості за допомогою нетрадиційних інструментів – зовсім нескладний, нагадує цікаву гру, а результат його – завжди позитивний незалежно від здібностей та обдарувань дитини.

  А якщо спробувати малювати так, як хочеться, як відчуваєш, як бачиш це, заплющивши очі? Так народжуються несподівані, нетрадиційні техніки малювання. Особлива цінність цих технік полягає у тому, що вони дають дітям змогу швидко досягти бажаного результату діяльності, реалізувати власний творчий задум.

  З власного досвіду роботи я помітила, що іноді зустрічаються діти, які справляють враження справжніх художників. Але при вивченні результатів зображувальної діяльності виявляється, що творчості в їх роботі немає. Тому, працюючи з дітьми намагаюся розвинути дитячу фантазію засобами зображувальної діяльності , уміння бачити світ за допомогою нетрадиційних технік малювання. Образотворче мистецтво відіграє велику роль у формуванні гармонійної особистості.

  Способом нетрадиційного малювання можна роздивитись внутрішній світ дитини, відчути її неповторність і своєрідність, визначити емоційний стан, якісь скриті комплекси, проблеми чи страхи. Образи, які виникають в уяві дитини і відтворюються на папері ,здатні допомогти виявити та передати таким безпечним і своєрідним способом всі ті думки, почуття, прагнення та бажання, які так складно передати словами

   Орієнтуватися потрібно не на кінцевий продукт – власне малюнок, а на сам процес малювання, в ході якого дитина виражає свою індивідуальність та формує ряд можливостей. Уява дитини розвивається дуже інтенсивно, особливо у віці від 5 до 15 років. Позбавляючи дитину молодшого віку можливості малювати навіть щось незрозуміле, ми позбавляємо її здатності фантазувати і уявляти, знижуємо можливості її творчого розвитку і, як наслідок, гасимо інтерес до мистецтва, творчої діяльності і краси вцілому. Зосереджуючи увагу на різних сторонах оточуючого світу, можна навчити дитину відтворити це в їхніх малюнках і роботах. Таким чином поступово сформується творчий підхід, який є дуже необхідним не лише для написання малюнків, картин, інші види творчих робіт, а й у повсякденному житті.

    Не слід очікувати від дітей миттєвих успіхів і геніальних творів, адже не це є головною метою малювання. Усі діти по-своєму талановиті, кожна має творчий потенціал, який позитивно впливає на формування особи в цілому та її естетичні уподобання, зокрема. Кожна дитина – індивідуальність, і для кожної необхідно знайти підхід. В першу чергу слід її зацікавити, бо кожна робота, тим паче малювання повинно проходити із задоволенням. Отже, при нетрадиційному малюванні дитина може сміливо виражати свої почуття та емоції, малювати без заборон і правил, що ще більше її заохочуватиме. Малюючи фарбами, можна сміливо змішувати кольори, використовувати руки, пальці, воскові свічки, сіль, засушене листя та інші підручні предмети, які допоможуть у створенні творчих робіт. Важливо не обмежуватись лише запрограмованими видами образотворчої діяльності, а творчо підходити до цього процесу.

   Чим більш різноманітними будуть умови для образотворчої діяльності, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, а також матеріали, з якими вони працюють, тим ефективніше будуть розвиватися дитячі художні здібності.

   Діти дуже люблять працювати в нетрадиційних техніках. Так, вивчаючи у 5 класі тему «Графіка. Види графіки. Графічні техніки», пропоную учням створити графічну композицію в техніці монотипії «Старезний в'яз, покручене гілляччя». Монотипія – одна з найпростіших нетрадиційних технік малювання для дітей, яка сприяє розвитку уяви, фантазії., логічного мислення. Робота в даній техніці вимагає зосередженості, акуратності, уважності. В процесі виконання монотипій з учнями можна закріпити поняття колірної гами, знання елементарних законів кольорознавства, сприяти розвитку вміння аналізувати, порівнювати. Наступною цікавою технікою для дітей є техніка «Акварель + воскова свічка». Коли дитина працює восковою свічкою, то вона самостійно відкриває цілий спектр художніх можливостей цього матеріалу: можна проводити товсті лінії , можна – смужки, можна малювати плями, швидко зафарбовуючи великі простори. Воскові крейди залишають на папері яскравий слід, який відштовхує воду.

    Якщо на аркуші намалювати контур восковими свічками , а потім покрити весь аркуш аквареллю, то можна буде побачити, що цей контур не зафарбувався, акварель з лінії ніби «сповзла». Ця техніка сприяє розвитку просторового, логічного та творчого мислення дітей. Саме таку техніку я використовувала при вивчені теми «Пейзаж. Історія пейзажу» (6 клас). Учні виконували замальовку зимового пейзажу, застосовуючи воскову свічку. Як діти дивувались, коли розфарбувавши аркуш, перед ними з'явились засніжені дерева. А потім ще вологий папір притрусили звичайною сіллю. Суть цієї техніки полягає у тому, що коли сіль потрапляє на вологий шар акварельної фарби, то вона вбирає воду і відштовхує пігмент. Завдяки цій здатності, навколо кристалів солі утворюються світлі плямки невизначеної форми. В залежності від розмірів крупок солі, плямки можуть утворюватися різні за розміром, створюючи уявлення мерехтіння, сяяння.

   Робота у цій техніці наповнює душі дітей позитивними емоціями, розвиває уяву, фантазію, моторику рук, логічне мислення, а також уважність, спостережливість та інтерес до образотворчої діяльності.

   Коли у 5 класі вивчалась тема «Лінія та силует у рисунку», діти працювали у техніці «Малювання набризком»(Скрап). Шаблонами слугували засушене листя, рослини. Ця техніка вимагає від дитини зосередженості, уважності, акуратності та приносить задоволення як від самого процесу, так і від отриманого результату. Сприяє розвитку уяви, фантазії, творчих здібностей.

   Дуже сподобалось учням 7 класу створювати аплікацію із яєчної шкарлупи з пофарбуванням аквареллю зверху. Таку техніку я застосувала, коли вивчали тему «Архітектура і місто. Середньовічний замок». Об'ємна шкарлупа створювала враження потрісканого каміння.

   Щоб вітальна листівка вийшла привабливою в учнів 5класу, ми її виготовили в техніці «Відбитки листя». Покривається пензлем листя дерева фарбами різних кольорів, потім прикладають його до паперу забарвленою стороною для отримання відбитка. Кожного разу береться новий листок. Черешки у листя можна домальовувати пензлем, прожилки промиваються пензлем.

   Працювати з нетрадиційними техніками надзвичайно цікаво. У дітей виникає інтерес до навчання, що сприяє їхньому інтелектуальному та творчому розвитку.

   Нетрадиційні техніки малювання – це поштовх до розвитку уяви, творчості, прояву самостійності, ініціативи, вираження індивідуальності. Застосовуючи і комбінуючи різні способи зображення в одному малюнку, діти вчаться думати, самостійно вирішувати, яку техніку обрати, щоб надати художньому образу найбільшої виразності.

   Крім того використовую і інші нетрадиційні техніки малювання, зокрема:

• Малювання пальчиком;

• Малювання свічкою;

• Малювання квачиком;

• Малювання на вологому папері;

• Сірником;

• Крейдою;

• Долонькою;

• Овочами;

• Мотузкою;

• Пір’ям;

• Ниткографія;

• Видмухування;

• Набризги, кляксографія;

• Штампування;

• Монотипія;

• Малювання зібганим папером;

• Малювання зубною щіткою;

• Набивання;

• Акватипія

  

  Нетрадиційні техніки малювання допомагають:

- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з дітьми під час спільної художньо-творчої діяльності;

- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;

- діагностувати емоційний та психічний стан дитини.

   Широкі можливості для розвитку творчих здібностей учнів я знаходжу за рахунок введення в практику інтерактивних технологій. Використовуючи дану методику, я ставлю за мету створити комфортні умови творчої діяльності, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, вчиться бути демократичним, толерантним, критично мислити і приймати обдумані рішення.

  Зокрема, із інтерактивних методів найчастіше використовую мозковий штурм ”, “Мікрофон”, “Коло ідей”, прес-метод, робота в малих групах, робота в парах.

На етапі актуалізації опорних знань часто використовую роботу з картками, метод «Ланцюжок», побудова асоціативного куща, технологію «ЛОТ» . У кінці уроку практикую метод «Вишиванка», «Мікрофон».

    У початкових класах використовую такі інтерактивні форми роботи: «Незакінчене речення», «Кошик знань», «Неправильний малюнок» та ін. Намагаюсь створити теплу невимушену атмосферу, сприяю доброзичливому довірливому спілкуванню. Адже, позитивний емоційний стан дітей - обов'язкова умова для розвитку їх творчості. І як результат - вони вільно почуваються у роботі, не бояться розкрити те, що народилося у глибині їх маленької душі. Все це допомагає використовувати свій досвід, експериментувати, знаходити нове в темах, задумах, способах виконання. Діти із задоволенням грають у дидактичні ігри відповідного змісту, зокрема: «Знайди колір»; «Веселка»; «Шукай свій дім»; «Ярмарок»; «З чого складається пейзаж»; «Склади натюрморт»; «Придумай портрет».

   Для ефективного застосування інтерактивних технологій на уроках образотворчого мистецтва стараюсь спланувати свою роботу так, щоб:

- дати учням випереджувальні завдання: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання.    Поспостерігати за явищами природи або довкілля;

- на одному занятті стараюсь використовувати одну або дві інтерактивні вправи;

- визначити хронометраж, підготувати запитання й можливі відповіді;

- передбачити різноманітні методи для привертання уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни.

    Вважаю, щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною, професіоналом у своїй справі. Творчо викладати – означає постійно шукати нові шляхи активізації діяльності учнів на всіх етапах навчальної роботи, шукати нові, оригінальні форми пояснення матеріалу, вдосконалюватися самому, переймати досвід кращих вчителів. Учитель повинен вчитися протягом всього життя, прагнучи досягти вершини своєї педагогічної майстерності. Сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою методику . У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

    Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність.

    І перед собою ставлю ряд певних обов'язків: не тільки навчити дітей малювати, але й зробити їх гідними послідовниками тих духовних цінностей, які заповіли нам талановиті предки. Я намагаюсь зробити свої уроки радісним відкриттям прекрасного, використовую твори літератури, музики, комп'ютерні презентації. Без них просто неможливо створити емоційну атмосферу для сприйняття.

   Результативність представленого досвіду

Народна мудрість стверджує: «Що посієш, те й пожнеш». Тому кращим результатом роботи вчителя є успіхи його учнів. Я завжди пам’ятаю, що кожен мій учень особливий, ні на кого не схожий.

  Результатом роботи вчителя є підвищення пізнавального інтересу учнів, залучення їх до творчості, дослідницької роботи, активна життєва позиція.

   Успіхи, досягнення – це завжди приємно. Але попереду ще багато роботи, попереду нові плани. Попереду ще багато днів, щоб зробити щось потрібне, гарне. Попереду – світла надія на майбутнє освіти. Попереду – шлях до нових вершин.

   Будь-який творчий підхід, використання інноваційних методів, новітніх технологій, запровадження нових цікавих форм роботи з учнями – сприяє вихованню і розвитку творчих здібностей молодших школярів.

   У кожної дитини є здібності. Наше завдання як учителя, педагога, вихователя – виявити у дітей ці здібності, формувати їх у процесі діяльності.

   За словами В. Сухомлинського “ Справжня творча праця в школі - це перш за все, жива допитлива думка, дослідництво. Найдосконаліша, найтонша методика дієва лише тоді, коли в загальне вона вносить щось своє, глибоко продумане ”.

   І до цього треба прагнути вчителю все своє життя!

   Узагальнення та розповсюдження досвіду:

- шкільне методичне об’єднання вчителів художньо-естетичного напряму;

- районний семінар - практикум вчителів образотворчого мистецтва;

- семінар керівників гуртків Новоселівського освітнього округу на базі Перемилівської ЗОШ І – ІІ ступенів (практична реалізація досвіду).

    Застосування досвіду

Може бути використаний в роботі вчителів образотворчого мистецтва, художньої культури, трудового навчання, позакласній роботі керівника гуртка, вчителя- предметника чи класного керівника. 

   Перспективи розвитку досвіду

Продовження роботи над методикою розвитку творчих здібностей учнів для всебічного розвитку особистості  

В.О.Сухомлинський

       Презентація досвіду

Хай надалі надихає вас мистецтво,

А палітра хай натхнення надає.

Я  бажаю вам віри у прекрасне,

Бо воно тепло і радість всім несе!