З
досвіду роботи мною було упорядковано навчальний посібник "Казкова подорож на
уроках образотворчого мистецтва". У посібнику міститься
педагогічний досвід роботи з образотворчого мистецтва у початковій
школі. Добірка певною мірою допоможе організувати навчальну, позакласну
роботу
з даного предмета у навчальному закладі. Матеріали практичної частини
сприятимуть творчому зростанню, формуванню педагогічної майстерності
молодого
вчителя, виробленню індивідуального стилю викладання образотворчого
мистецтва.
Publish at Calameo or read more publications.
Медодичні матеріали для проведення предметного тижня
"Сторінками мистецтв"Мистецтво зародилося в первісному суспільстві і було представлене малюнками в печерах, різьбленням на кістці та камені, ритуальними танцями тощо. Завдяки особливостям свого впливу на людину мистецтво стало однією з найважливіших складових частин духовної культури суспільства.
Кожен народ прагне увійти в світову цивілізацію зі своїм національним культурним надбанням. У відновленій нашій державності ми повинні відроджувати національну спадщину, повертатися до витоків минулого.
Цікавинка для дітей
Виявляється, що малювати можна без допомоги олівця і пензлика, а лише руками. Для цього треба руки вмочити у фарбу. Напіврозігнутими кулачками можна намалювати райдугу, верхівки гір, банани.
Долонькою можна намалювати метелика. Для цього слід вертикально прикласти до паперу дві долоньки. Щоб намалювати рибку – горизонтально одну долоньку.
Якщо кінчики пальців вмочити у фарбу то може вийти гусениця, виноград, горобина. Лініями можна зобразити геометричні фігури. Одним-двома пальчиками можна намалювати кущі, дерева, зірки. Зібрати пальці до купи – і вийдуть сніжинки, квіти.
Кулачками гарно зобразити троянди, мушлі, равлики.
2. Година художньої творчості
« Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема…»
а) Знайомство з витоками писанкарства в Україні
Писанка – чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також легенди, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов’язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями ( страстями Христа).
Колись із писанками чинили магічні дії: для збереження урожаю їх на весняного Юрія котили по зеленій пшениці і закопували в землю, щоб був урожай; молоді вмивалися водою, в яку перед тим клали крашанки та срібні монети, що мали надавати сили й краси; свячені писанки були оберегом житла від грому й вогню, а людей і тварин – від «лихого ока».
б) Практична робота.
(Оволодіння майстерністю писанкарства).
Діти розписують напередодні підготовлені варені яйця, кожен обирає візерунок, що припав до душі та найбільше сподобався.
ВІВТОРОК
Майстерня живопису
1. Заочна мандрівка в світ художників «Витоки майстрів»
Учні готують повідомлення про художників та їх творчий спадок, а потім знайомлять з ними всіх присутніх.
КАТЕРИНА БІЛОКУР
(1900 – 1961)
Катерина Білокур – відома на увесь світ українська майстриня декоративного живопису (додаток 1).
Народилася майбутня художниця в селі Богданівка Київської області. Її дитинство та юнацькі роки пройшли в бідній селянській родині. Тому і навчалася писати картини самостійно, без допомоги професійних педагогів.
В 1940 році в Полтавському будинку народної творчості відкрилась перша персональна виставка художниці, яка складалася з 11 картин. Успіх був неймовірним.
Найвідоміші полотна, що принесли художниці всесвітнє визнання , - «Польові квіти», «Цар Колос», «Сніданок», «Букет квітів», «Вересень в селі Богданівці», «За селом», «Осінь», «Жоржини», «Богданівські яблука»
В 1954 році на Міжнародній виставці в Парижі було виставлено 3 її картини. Пабло Пікоссо дуже високо оцінив їх.
Останні роки життя художниця провела в рідній Богданівці.
Ім’я Катерини Білокур, художниці із народу, яка втілювала в своїх картинах красу і багатство української природи, щедру родючість її землі – назавжди увійшло в історію українського народного мистецтва. Її картини заворожують глядача щедрістю райдужних фарб, захоплюють радісним світосприйняттям.
КАЗИМИР МАЛЕВИЧ
(1879 – 1935)
Останні роки родина художника жила в Києві. Вони були поляками за походженням. Дитячі та юнацькі роки Казимира пройшли в селі Пархомівка Харківської області. Його батько Северин Малевич працював управляючим на цукровому заводі в цьому ж селі. Мати Людвіга Малевич була домогосподаркою. У сім’ї було 14 дітей, але тільки 9 із них досягли зрілого віку.
Казимир був первістком. Малювати почав в 15 років після того, як мати подарувала йому фарби. В 17 років деякий час провів у Київській художній школі Н. Мурашко
В 1930 році картини художника експонуються на виставках у Берліні та Відні. Восени 1930 року Малевич був заарештований як «німецький шпигун» і пробув у в’язниці до грудня 1930 року.
Найвідоміша картина художника «Чорний квадрат». А містичним доповненням до цього полотна є картини «Чорний круг» і «Чорний хрест».
В 1933 році художник почав хворіти на тяжку хворобу. І в 1935 році помер у місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург).
За заповітом, після смерті тіло Малевича було кремовано і поховано під улюбленим дубом художника біля села Німчинівки Московської області. Над могилою встановлений кубічний монумент із зображенням чорного квадрата.
Відомі картини: «Чорний квадрат», «Червоний квадрат», «Скаче червона кінниця», «Супрематизм», «Атлети»
ІЛЛЯ РЄПІН
(1844- 1930)
Народився художник у місті Чугуєві Харківської області. Живопису почав навчатися на 13 році життя в місті Чугуєві в І. Бунакова.
В 1963 році вступив до Петербурзької художньої академії і невдовзі показав великі успіхи. В 1869 році був нагороджений малою золотою медаллю за картину «Іов і його друзі». А в 1872 році отримав і велику золоту медаль за програму «Воскресіння дочки Іпіра».
Під час подорожі Волгою в 1870 році написав багато етюдів і ескізів. За деякими із них згодом для великого князя Володимира Олександровича написав картину «Бурлаки на Волзі».
З 1896 року Рєпін є професором-керівником в одній із навчальних майстерень Академії Мистецтв.
Ніхто із російських живописців, крім Карла Брюллова, не користувався такою славою ще за свого життя, як Ілля Рєпін
Теми, над якими працював художник: революція, історія, портрет.
Відомі картини: «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Іван Грозний і син його Іван»
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
(1814 – 1861)
Видатним художником середини ХІХ століття був великий український поет Тарас Григорович Шевченко. Син кріпака і сам кріпак, він займає особливе місце серед борців проти кріпацького режиму. Його революційні погляди дали новий напрямок не тільки в поезії, але й у всіх жанрах українського живопису і графіки. Свою творчість Шевченко присвятив українському народові, його життю, історії
За великою кількістю портретів художника від раннього автопортрету до пізнього – серії автопортретів, портретів Щепкіна і Олріджа можна відстежити шлях, який пройшов Шевченко. У жанровому живописі він правдиво розкрив життя українського народу. Уже в картині «Катерина» (1842) відчувається самостійність автора у відношенні до трагічної долі своєї героїні
У спадщині художника є велика кількість пейзажних акварелей із зображенням української природи і пам’ятників старовини, оренбурзьких степів, берегів Аральського моря.
Вершиною творчості Тараса Григоровича Шевченка була його автобіографічна серія малюнків «Притча про блудного сина», «Покарання колодкою», «У в’язниці», які розкривають жорстокий світ несправедливості і безправ’я.
2. Огляд творчості живописців «Як митці створюють красу»
Катерина Білокур
Історією написання всіх картин Катерини Білокур є її безмежна любов до природи.
«…Ви незадоволені тим, що я малюю тільки квіти? та як же їх не малювати, якщо вони такі гарні?.. Я і сама, як почну яку-небудь картину квітів, то думаю – ось закінчу цю і буду малювати що-небудь із життя людського. Але поки закінчу, в голові з’являються картини одна за одну краща – і все квіти. а коли настане весна та квіти зацвітуть, ой Боже мій! Як глянеш: та квітка гарна, а та ще гарніша, а та ще прекрасніша! І наче схиляються до мене і ледве не кажуть: «Хто ж нас тоді малювати буде, якщо ти залишиш?»».
(Цитата Катерини Білокур із книги А. П. Кабанової «Шлях»)
Казимир Малевич
Існує версія, що «Чорний квадрат» був написаний до виставки – оскільки велику залу потрібно було чимось заповнити.
Ця інтерпретація заснована на листі одного із організаторів виставки Малевичу: «…Треба писати зараз багато. Приміщення дуже велике, і якщо ми, 10 чоловік, напишемо картин 25, то це буде дуже мало».
Вперше відомий квадрат Малевича з’явився в декораціях до опери «Перемога над Сонцем» як пластичне вираження перемоги активної людини творчості над пасивною формою природи: чорний квадрат замість сонячного кола. Це була відома декорація до опери, яка уособлювала собою квадрат в квадраті, поділений на дві області: чорну і білу. Потім із декорацій цей квадрат відбився в картині
Ілля Рєпін
За основу написання картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Ілля Рєпін взяв історичну подію 1676 року. Козаки вільної Запорізької Січі були опорою Русі, захищаючи її на заході від польських панів і на півдні – від турків. Турецький султан Махмуд ІV, бажаючи звільнитися від грізного сусіди, в 1676 році прислав запорізьким козакам листа, в якому пропонував їм здатися без опору. Щоб налякати козаків і примусити їх скласти зброю, турецький султан на початку листа перелічив всі свої звання. Він писав: «Я, султан, син Магомета, брат сонця і місяця, онук і намісник Божий, володар царств – македонського, вавилонського, ієрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, незвичайний лицар, ніким непереможений, невідступний хоронитель гроба Ісуса Христа, представник самого Бога, надія і потіха мусульман і великий захисник християн…».
Запорізькі козаки, що не один раз знищували султанські орди, тільки розсміялися над листом Махмуда й, зібравшись під керівництвом кошового отамана Івана Сірка, написали відповідь султану. Цей історичний епізод і взяв Рєпін для своєї картини
Тарас Шевченко
Як Шевченко мало барина не спалив
Перебуваючи на службі у П.В. Енгельгарда, Шевченко дуже багато малював. Зразком для наслідування для нього тоді були «картини суздальської школи».
Досить часто, зупиняючись з поміщиком на постоялих дворах, юний художник, бувало «позичав» зі стін розвішані там картинки. Особливими його улюбленцями були Соловей-Розбійник і герої Вітчизняної війни Кунєв, Кутузов, Платов. Одного разу (це трапилось у грудні 1829 року), залишившись ввечері наодинці вдома, коли Енгельгардт з дружиною поїхав на дворянське зібрання, підліток запалив свічку і почав копіювати картинку з козаком Платовим.
Цитуємо самого Шевченка: «Уже я дібрався до маленьких козачків, що гарцювали біля копит генеральського коня, коли позаду мене відкрилися двері і зайшов мій барин, що повернувся з балу. Він натягав мене за вуха і надавав ляпасів – не за мою майстерність, ні!.. а за те, що я міг спалити не тільки будинок, а й місто. Наступного дня він наказав Сидоркові відшмагати мене гарненько, що й було виконано з великим задоволенням».
В 1848 році Шевченко став учасником походу, що передбачав дослідження Аральського моря. Керував експедицією лейтенант А. Бутаков, який незабаром потоваришував з поетом Шевченком. До того ж Шевченка взяли в цю експедицію в якості художника, який був потрібний для замальовок морських берегів. Ця подорож сприяла створенню художником полотна «Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ю» 3. Конкурс на кращий малюнок «Мій мальовничий світанковий край»
Коли людина потрапляє на концерт класичної музики, то душа її відчуває, що це істинно. Душа не обманює. Особливо яскраво це відчуває молодь – класична музика не бреше, вона не написана на замовлення. Класична музика – вершина культурного айсбергу, виробленого людством, тому кращого засобу виведення із депресії не існує. Найкращою ж музикою від депресії та суецидального стану вважаються твори Бетховена, які композитор написав уже в стані цілковитої глухоти. Хіба це не переконливий доказ того, що музика – не лише те, що ми чуємо? Тому сьогодні ми будемо малювати під музику відомих класиків.
(Діти малюють краєвиди рідного села під музику П. Чайковського «Пори року» в залі, де виставлені експозиції картин відомих художників. Репродукції вчитель добирає на власний розсуд.)
СЕРЕДА
Майстерня ремесел
1. Калейдоскоп ремесел « Мистецтво і рукотворний світ»
ГОНЧАРСТВО
Гончарство – одне з найдревніших і найшановніших занять людства. В Україні, практично в кожній області, були малі й великі гончарні осередки, де натхненно глинописали історію народного буття мудреці-майстри, які своїми безсмертними гончарними творами уславили Україну в світах.
Україну нерідко величають гончарною країною, з огляду на величезні родовища глин і майже повсюдне поширення гончарства.
Опішне стало місцем зародження української керамології Полтавщини в українському гончарюванні й вивченні гончарства.
У гончарстві сьогодні розрізняють чотири роди виробів: посуд різноманітного призначення; сакральні предмети (хрести, ікони, свічники тощо); іграшки; предмети для обладнання житла ( кахлі, вази, підвазонники тощо).
Трипільська культура V –ІІІ тисячолітті до н. е. дуже багата на гончарні вироби ручної роботи без застосування гончарного круга. Гончарні вироби трипільців були витворами мистецтва.
Помилуватися різними гончарними виробами можна в с. Опішня. Саме тут діє музей, у якому представлені різні вироби, та знаходиться навчальний заклад, який організовує екскурсії та проводить майстер-класи для початківців.
БОНДАРСТВО
Бондарство – традиційне українське ремесло, в основі якого лежить виготовлення із дерев’яних клепок бочок, чанів, діжок, барил, відер, цебрів тощо.
Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх до кожного виробу.
Побутували чи не в кожній хаті виготовлені з дуба, сосни, верби, берези, липи, груші ложки, ополоники, ковганки.
ПЕЧВОРК
Коли наші сільські прабабусі шили ковдри із клаптиків , вони думали про те, як зберегти і використати кожен клаптик тканини. Ці вироби відрізнялись красою, колоритністю, неповторністю, вишуканими візерунками і стали прикрашати найнеочікуваніші предмети: від традиційних подушок до чохлів на фотоальбоми.
ВИШИВКА
Орнаментальні мотиви українських вишивок сягають своїм корінням у місцеву флору і фауну, в історичну традицію. У давнину основні орнаментальні мотиви відображали елементи символіки різних стародавніх культів.
За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тваринні).
Геометричні орнаменти дуже прості: кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести. Cьогодні на основі їх в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як «баранячі роги», «кучері», «кудрявці», «гребінчики» тощо.
В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубове листя», «барвінок» тощо. Барвінок є символом немеркнучого життя; візерунок «яблучне коло» – символ кохання.
У вишивках тваринних орнаментів зображуються кінь, заєць, риба, жаба; з птахів – півень, сова, голуб, зозуля; з комах – муха, метелик, павук. У подібних орнаментах виступають у різноманітних, часто химерних сплетіннях: заячі та вовчі зуби, волове око, коропова луска, баранячі роги тощо.
Види вишивки: лиштва, хрестик, стрічка.
ТКАЦТВО
Ткацтво – одне з давніх ремесел. Воно виникло ще в період первіснообщинного ладу і представляє собою тканини, з яких люди шили одяг. Згодом виникла потреба і утеплити своє житло. В цей період виникли килими, Якими прикрашали ослони, полавочники, столи, скрині, підлоги, постіль, сани, завішували стіни. Килими виготовляли на вертикальних і горизонтальних верстатах. Українське мистецтво ткання тісно пов’язане з національною культурою і звичаями українців. Тому нам слід знайомитися з творчістю народних майстрів.
БДЖІЛЬНИЦТВО
Бджільництво – один із видів ремесел, поширених на території України.
Пасіка – це мед, віск, маточне молочко, які сприятливо впливають на здоров’я, працездатність, довголіття людей. Лише мед, запечатаний бджолами, по-справжньому якісний. Смак цього еліксиру життя залежить від того, з яких рослин беруть бджоли нектар. Серед світлих сортів відомий мед з білої акації, малиновий, липовий, соняшниковий, з кульбаби. Серед теплих сортів особливо цінний гречаний мед. Є ще мед полі флорний – з нектару різних медоносів.
Віск є другим за цінністю продуктом, який виробляють бджоли. Людина завжди цінувала його, застосовувала в ремісництві, медицині, мистецтві, літургії. Віск широко використовувався у побуті: похорони, весілля, хрестини, ворожіння і вощіння ниток; виготовлення дитячих іграшок, писанок; обмазування пня при щепленні дерев; змазування посуду і човнів; у народній медицині.
Бджола вважається царицею комах. Зразковий порядок при виготовленні сотів, догляд за гніздом, складна ієрархія в сім’ї з суворим розподілом обов’язків викликали здивування і заздрості людини, яка не здатна так чітко організовувати свою працю і побут. Бджіл називали Божими мушками.
Якщо кому ведуться бджоли, кажуть у народі, то це знак особливої ласки Божої до людини, а бджолиний рій, що залетить на чуже подвір’я, віщує щастя господареві.
Пасічницький рік починається на теплого Олекси ( 30 березня) – господарі виносили вулики. Пасічники шанували святого Зосима ( 30 квітня ), якого вважали захисником бджіл.
Якби ти, людино, була як бджола, то край наш прекрасним медоносом став би, а Україна – могутньою державою з прекрасним і багатим життям її народу.
2. Творча лабораторія. Ліплення предметів побутового вжитку
«У майстерні, хаті кожній
буде посуд наш художній»
ЧЕТВЕР
Майстерня музики
1. Сторінками біографії композиторів «Краса людської діяльності»
Усний журнал
МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ
Михайло Вербицький – великий український композитор. Він передусім підхопив «естафету» розвою музичного мистецтва, котре після смерті Бортнянського у Східній Україні зосереджується на домашньому музикуванні.
Вербицький взагалі належить до кола тих громадських свідомих українців, що поруч з письменниками та поетами – діячами «Руської трійці», Миколою Устіяновичем, артистами Аматорських театральних гуртів, художниками Корнилом Устіяновичем, Юліаном Паньковичем закладали фундамент культури.
Родовід М. Вербицького пов'язаний із західними регіонами українських земель – Надсянням. Він народився 4 березня 1815 року в селі Явірнику. Його батько був священиком, який помер, коли хлопчикові виповнилося лише 10 років. Мати невдовзі вийшла заміж вдруге і перестала цікавитись дітьми. Михайло та Владислав (молодший брат) залишились по суті сиротами. Але їх взяв на виховання далекий родич єпископ Іван Снігурський. Він був людиною освіченою, заснував у Перемишлі друкарню та дяківську школу, до якої й потрапили на навчання брати Вербицькі та стали учасниками хору.
У 1818 році Вербицький переїхав до Львова як учень 7 класу гімназії, а після її закінчення вступив до Духовної семінарії. У 1838 році він одружився з молодою австрійкою Барбарою Сенер та був змушений покинути навчання. Нажаль сімейне щастя тривало недовго. У тому ж році Вербицький овдовів, залишився наодинці з сином-немовлям. Для нього знову відкрилися двері семінарії. Він став хоровим диригентом та вчителем.
На цій посаді композитор перебував до 1846 року, коли знову повернувся до Перемишля, то одержав місце канцеляриста. Тут він написав музику до цілого ряду п’єс, що входили до репертуару черемиського театру: «Верховинці», «Жовнір-чарівник», «Проциха», «Запропащий котик».
В 1864 році він зайняв перше місце на конкурсі кращих українських пісень. Це визнання вплинуло на творче піднесення композитора протягом 1865-66 років. Вербицький написав понад 10 музичних п’єс.
В останні роки свого життя композитор активно займається також громадською і політичною діяльністю.
Помер Михайло Вербицький 7 грудня 1870 року від тяжкої недуги – раку язика, проживши всього 55 років. Похоронений біля церкви у селі Млини
МИКОЛА ЛИСЕНКО
Микола Лисенко – великий український композитор, основоположник української класичної музики, засновник національно-музичної творчої школи. Піаніст і педагог, хоровий диригент і громадський діяч – і все це в одній людині. Його значення для української музичної культури неоціненне.
Ще впору дитинства після мандрівок маленького Миколки на край села, де луки пахли ромашкою і ніжною конюшиною, вигравали коники-скрипалі, різні
мотиви звучали в голові хлопчика. Він сідав за рояль і з-під його пальців виринала примхлива за ритмічним малюнком та ніжна, як подих весни, мелодія.
Основи музичної грамоти Миколі викладала мама, Ольга Єреміївна Лисенко, яка була досить непоганою піаністкою. А далі перед юнаком полягли шляхи до Києва, Харкова, Лейпцизької консерваторії, консерваторії у Петербурзі. І де б не навчався, де б не виступав з концертами – скрізь звертався до народнопісенних традицій, у них черпав силу, прагнення виходити на сцену й дарувати людям своє натхнення.
Як піаніст Микола Лисенко писав багато творів для фортепіано, широко використавши народну мелодику, ритм і образи народної пісні. Він створював музичний репертуар для вітчизняного театру. Першим таким твором була п’єса «Чорноморці», лібрето до якої написав троюрідний брат і найближчий друг Миколи Віталійовича Михайло Старицький.
Слідом за «Чорноморцями» Лисенко береться до роботи над «Наталкою Полтавкою». Ця перлина української сцени здобула популярність ще за життя композитора. Геній митця не дрімав ні хвилини. Лисенко розумів, що потрібна справжня опера. І нею стала «Ніч перед Різдвом» за Гоголем. День, коли ця опера була поставлена на сцені міського театру в Києві, мабуть, видався найщасливішим у житті маестро.
На сюжети Гоголя потім він ще напише опери «Тарас Бульба», «Утоплена». Маестро віддавав іскру своєї геніальності публіці задарма. Концерти майже ніколи не приносили прибутку.
Повністю віддаючи сили справі свого життя, композитор, проте, завжди знаходив час для своїх дітей, з виховною метою писав для них музичні твори. У будинку Лисенків завжди лунав сміх, веселі мотиви, відбувалися казкові дійства. Ролі виконували діти Миколи Віталійовича та його знайомих. Їм дуже полюбилися опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна»
ГРИГОРІЙ ВЕРЬОВКА
Григорій Гурійович Верьовка – український композитор і хоровий диригент, педагог. Народився він в українській родині в козацькому містечку Бережному на Чернігівщині. В 1916 році закінчив Чернігівську духовну семінарію. З 1918 по 1921 рік навчався в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка по класу композиції у Болеслава Яворського, диригування – в Олександра Орлова. В 1933 році закінчив інститут екстерном.
Під час українсько-російської війни в 1919 році працює як організатор і керівник самодіяльності, викладає хорове диригування у музично-навчальних закладах Києва. Згодом став працювати в музично-драматичному інституті та в Київській консерваторії. Від 1947 – професор консерваторії.
В 1943 році Григорій Гурійович організував Український державний хор. До 1964 був його художнім керівником і головним диригентом. В 1964 році хору надано ім’я Григорія Верьовки.
Верьовка як композитор працював переважно в царині хорової масової пісні, займався обробками народних пісень. Його твори широко популярні, багато з них стали істинно народними: «Ой, як стало зелено», «Ой чого ти земле, молодіти стала», «І шумить, і гуде».
В 1960 році Григорій Верьовка став народним артистом УРСР.
В 1967 році на батьківщині композитора у смт. Березні споруджено пам’ятник – бюст із оргскла на чотирикутному постаменті (вис. 2,4 м), що спирається на залізобетонний стилобат
ПЛАТОН МАЙБОРОДА
Платона Майбороду дала нам щедра на таланти земля Полтавщини. Він народився на хуторі Пелехівщина Глобинського району в селянській сім’ї, в якій знали багато пісень, любили грати на різних музичних інструментах. У цій родині виник своєрідний ансамбль, що складався із скрипки, бандури, балалайки, мандоліни. Платон змалку навчився грати по слуху на балалайці. Старший брат Георгій почав навчати його музичної грамоти.
1932 року сім’я переїхала до Запоріжжя. Там Платон продовжував навчатися у середній школі та брав активну участь у самодіяльному музичному гуртку, де вчився грати на мандоліні та гітарі, опановував музичну грамоту, розписував партії нескладних п’єс для шкільного оркестру. Тоді ж і з’явилися перші власні творчі спроби.
У 1934 році Майборода вступив до Київської консерваторії, де вчився у класі видатного композитора і педагога Лева Ревуцького, який взяв його до себе у клас композиції до Київського музичного училища. Велика обдарованість, чудова пам’ять, наполегливість та вимогливість до себе допомогли П.Майбороді пройти чотирирічний курс музичного училища за два роки. 1938 року він став студентом консерваторії. За порадою Л.Ревуцького Платон, окрім програмних занять, серйозно вивчав українську народну пісенність, щороку брав участь у фольклорних експедиціях.
Особливе враження справив на П.Майбороду гуцульський фольклор. Саме обробки гуцульських народних пісень для голосу у супроводі фортепіано стали початком пісенного доробку митця. У ці роки була створена пісня «Шість їх було» на вірші О.Бандурка, композитор підготував і фрагменти майбутньої симфонічної увертюри «Прометей». Проте роботу над нею довелося припинити: почалася Велика Вітчизняна війна, і брати Майбороди стали на захист Вітчизни.
В останній місяць війни П.Майбороду було призначено музичним керівником військового ансамблю пісні і танцю у Відні. В австрійській столиці він провів близько півроку.
Близько шести років Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі ім. Р. Глієра.
У 1949 році відбулося знайомство П.Майбороди з українським поетом-ліриком Андрієм Малишком. Багатолітня співдружність П.Майбороди і А.Малишка стала плодами понад двадцяти пісень
2. Карнавал класичної музики (музичний додаток).
( Звучать фонограми класичних творів, ведучий називає авторів та назви).
Твори, рекомендовані для прослуховування:
1. Джузеппе Верді увертюра до опери «Аїда».
2. Жорж Бізе «Кармен».
3. Ріхард Вагнер «Трістан та Ізольда».
4. Людвіг ван Бетховен «Місячна соната».
5. Михайло Глінка увертюра до опери «Руслан і Людмила».
6. Петро Чайковський «Танець маленьких лебедів» із опери «Лебедине озеро».
7. Петро Чайковський «Євгеній Онєгін».
П’ЯТНИЦЯ
Підсумок тижня
1. Брейн-ринг.
1. Коли зародилось мистецтво?
2. Назвати види писанкарства.
3. Хто вчив малювати Катерину Білокур?.
4. Із скількох картин складалась перша персональна виставка художниці
К. Білокур?
5. Як оцінив творчість К. Білокур Пабло Пікассо?
6. Назвати найвідоміші картини художниці К. Білокур.
7. Де народився Казимир Малевич?
8. Скільки дітей було у родині Малевичів?
9. У скільки років почав малювати Казимир Малевич?
10. У яких зарубіжних містах експонувалися картини К. Малевича?
11. Найвідоміша картина художника К. Малевича.
12. Які картини є містичним доповненням до картини «Чорний квадрат»?
13. Батьківщина Іллі Рєпіна.
14. За яку картину І. Рєпін отримав малу золоту медаль?
15. За яку картину І. Рєпін отримав велику золоту медаль?
16. Ім’я кошового отамана на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
17. З якої родини походив Т. Г. Шевченко?
18. Чим займався Шевченко, крім написання картин?
19. Що є вершиною творчості Шевченка?
20. Чим займаються ткачі?
21. Як називають людей, що виготовляють посуд із глини?
22. Місце зародження української кераміки на Полтавщині?
23. Чим займаються ремісники-бондарі?
24. Що таке печворк?
25. Які цінні продукти виробляють бджоли?
26. Назвати сорти меду.
27. Назвати царицю комах.
28. Як у народі називають бджіл?
29. Що віщує бджолиний рій, що залетить на чуже подвір’я.
30. Коли починається пасічницький рік.
31. Якого святого вважали захисником бджіл?
32. На скільки груп поділяються орнаменти вишивок?
33. Назвати види вишивок.
34. Хто викладав основи музичної грамоти Миколі Лисенку?
35. В якому році Григорій Верьовка став народним артистом УРСР?
36. Хто написав опери на сюжети Миколи Гоголя «Тарас Бульба», «Утоплена»?
37. У якій царині переважно працював Григорій Верьовка?
38. Батьківщина Платона Майбороди.
39. Автор музики гімну України?
40. На якому інструменті навчився грати П. Майборода на слух ще в дитинстві?
41. Скільки церковних композицій написав М. Вербицький?
2. Вручення нагород «Юний мистецтвознавець»
Переможці тижня одержують грамоти та призи
Використана література
1. Антонович Д.В. Шевченко маляр. – К.: Україна, 2004. – 297 с.
2. Від ремесла до творчості: Збірник / Упоряд. Ю.Г. Легенький. – К.: Час, 1990, - 152 с.
3. Катерина Білокур. Видання в 2-х книгах. Київ: Родовід, - 2010
4. Клімов А.А. Україна. Видатні постаті. – Х.: Веста: Ранок, 2008. – 128 с.
5. Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К., 1995. – 71 с.
6. Мовчун А. І. Запрошуємо в світ літературних термінів // Початкова школа. – 2003. №5, 6, 10, 12; 2004. - №1, 4.
7. Савченко О. Я. Розвивай свої здібності. – К.: Освіта, 1998. – 158 с.
8. Словник символів культури України / За ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, М. К. Дмитренка. – К.: Міленіум, 2003. – 260 с.
9. Тарасенко Г. С. Дивосвіт. – 2-ге вид. – К.: Рута, 2000. – 203 с.
Медодичні матеріали для проведення предметного тижня
"Сторінками мистецтв"Мистецтво зародилося в первісному суспільстві і було представлене малюнками в печерах, різьбленням на кістці та камені, ритуальними танцями тощо. Завдяки особливостям свого впливу на людину мистецтво стало однією з найважливіших складових частин духовної культури суспільства.
Кожен народ прагне увійти в світову цивілізацію зі своїм національним культурним надбанням. У відновленій нашій державності ми повинні відроджувати національну спадщину, повертатися до витоків минулого.
Цікавинка для дітей
Виявляється, що малювати можна без допомоги олівця і пензлика, а лише руками. Для цього треба руки вмочити у фарбу. Напіврозігнутими кулачками можна намалювати райдугу, верхівки гір, банани.
Долонькою можна намалювати метелика. Для цього слід вертикально прикласти до паперу дві долоньки. Щоб намалювати рибку – горизонтально одну долоньку.
Якщо кінчики пальців вмочити у фарбу то може вийти гусениця, виноград, горобина. Лініями можна зобразити геометричні фігури. Одним-двома пальчиками можна намалювати кущі, дерева, зірки. Зібрати пальці до купи – і вийдуть сніжинки, квіти.
Кулачками гарно зобразити троянди, мушлі, равлики.
« Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема…»
а) Знайомство з витоками писанкарства в Україні
Писанка – чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також легенди, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов’язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями ( страстями Христа).
Колись із писанками чинили магічні дії: для збереження урожаю їх на весняного Юрія котили по зеленій пшениці і закопували в землю, щоб був урожай; молоді вмивалися водою, в яку перед тим клали крашанки та срібні монети, що мали надавати сили й краси; свячені писанки були оберегом житла від грому й вогню, а людей і тварин – від «лихого ока».
б) Практична робота.
(Оволодіння майстерністю писанкарства).
Діти розписують напередодні підготовлені варені яйця, кожен обирає візерунок, що припав до душі та найбільше сподобався.
ВІВТОРОК
Майстерня живопису
1. Заочна мандрівка в світ художників «Витоки майстрів»
Учні готують повідомлення про художників та їх творчий спадок, а потім знайомлять з ними всіх присутніх.
КАТЕРИНА БІЛОКУР
(1900 – 1961)
Катерина Білокур – відома на увесь світ українська майстриня декоративного живопису (додаток 1).
Народилася майбутня художниця в селі Богданівка Київської області. Її дитинство та юнацькі роки пройшли в бідній селянській родині. Тому і навчалася писати картини самостійно, без допомоги професійних педагогів.
В 1940 році в Полтавському будинку народної творчості відкрилась перша персональна виставка художниці, яка складалася з 11 картин. Успіх був неймовірним.
Найвідоміші полотна, що принесли художниці всесвітнє визнання , - «Польові квіти», «Цар Колос», «Сніданок», «Букет квітів», «Вересень в селі Богданівці», «За селом», «Осінь», «Жоржини», «Богданівські яблука»
В 1954 році на Міжнародній виставці в Парижі було виставлено 3 її картини. Пабло Пікоссо дуже високо оцінив їх.
Останні роки життя художниця провела в рідній Богданівці.
Ім’я Катерини Білокур, художниці із народу, яка втілювала в своїх картинах красу і багатство української природи, щедру родючість її землі – назавжди увійшло в історію українського народного мистецтва. Її картини заворожують глядача щедрістю райдужних фарб, захоплюють радісним світосприйняттям.
КАЗИМИР МАЛЕВИЧ
(1879 – 1935)
Останні роки родина художника жила в Києві. Вони були поляками за походженням. Дитячі та юнацькі роки Казимира пройшли в селі Пархомівка Харківської області. Його батько Северин Малевич працював управляючим на цукровому заводі в цьому ж селі. Мати Людвіга Малевич була домогосподаркою. У сім’ї було 14 дітей, але тільки 9 із них досягли зрілого віку.
Казимир був первістком. Малювати почав в 15 років після того, як мати подарувала йому фарби. В 17 років деякий час провів у Київській художній школі Н. Мурашко
В 1930 році картини художника експонуються на виставках у Берліні та Відні. Восени 1930 року Малевич був заарештований як «німецький шпигун» і пробув у в’язниці до грудня 1930 року.
Найвідоміша картина художника «Чорний квадрат». А містичним доповненням до цього полотна є картини «Чорний круг» і «Чорний хрест».
В 1933 році художник почав хворіти на тяжку хворобу. І в 1935 році помер у місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург).
За заповітом, після смерті тіло Малевича було кремовано і поховано під улюбленим дубом художника біля села Німчинівки Московської області. Над могилою встановлений кубічний монумент із зображенням чорного квадрата.
Відомі картини: «Чорний квадрат», «Червоний квадрат», «Скаче червона кінниця», «Супрематизм», «Атлети»
ІЛЛЯ РЄПІН
(1844- 1930)
Народився художник у місті Чугуєві Харківської області. Живопису почав навчатися на 13 році життя в місті Чугуєві в І. Бунакова.
В 1963 році вступив до Петербурзької художньої академії і невдовзі показав великі успіхи. В 1869 році був нагороджений малою золотою медаллю за картину «Іов і його друзі». А в 1872 році отримав і велику золоту медаль за програму «Воскресіння дочки Іпіра».
Під час подорожі Волгою в 1870 році написав багато етюдів і ескізів. За деякими із них згодом для великого князя Володимира Олександровича написав картину «Бурлаки на Волзі».
З 1896 року Рєпін є професором-керівником в одній із навчальних майстерень Академії Мистецтв.
Ніхто із російських живописців, крім Карла Брюллова, не користувався такою славою ще за свого життя, як Ілля Рєпін
Теми, над якими працював художник: революція, історія, портрет.
Відомі картини: «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Іван Грозний і син його Іван»
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
(1814 – 1861)
Видатним художником середини ХІХ століття був великий український поет Тарас Григорович Шевченко. Син кріпака і сам кріпак, він займає особливе місце серед борців проти кріпацького режиму. Його революційні погляди дали новий напрямок не тільки в поезії, але й у всіх жанрах українського живопису і графіки. Свою творчість Шевченко присвятив українському народові, його життю, історії
За великою кількістю портретів художника від раннього автопортрету до пізнього – серії автопортретів, портретів Щепкіна і Олріджа можна відстежити шлях, який пройшов Шевченко. У жанровому живописі він правдиво розкрив життя українського народу. Уже в картині «Катерина» (1842) відчувається самостійність автора у відношенні до трагічної долі своєї героїні
У спадщині художника є велика кількість пейзажних акварелей із зображенням української природи і пам’ятників старовини, оренбурзьких степів, берегів Аральського моря.
Вершиною творчості Тараса Григоровича Шевченка була його автобіографічна серія малюнків «Притча про блудного сина», «Покарання колодкою», «У в’язниці», які розкривають жорстокий світ несправедливості і безправ’я.
2. Огляд творчості живописців «Як митці створюють красу»
Катерина Білокур
Історією написання всіх картин Катерини Білокур є її безмежна любов до природи.
«…Ви незадоволені тим, що я малюю тільки квіти? та як же їх не малювати, якщо вони такі гарні?.. Я і сама, як почну яку-небудь картину квітів, то думаю – ось закінчу цю і буду малювати що-небудь із життя людського. Але поки закінчу, в голові з’являються картини одна за одну краща – і все квіти. а коли настане весна та квіти зацвітуть, ой Боже мій! Як глянеш: та квітка гарна, а та ще гарніша, а та ще прекрасніша! І наче схиляються до мене і ледве не кажуть: «Хто ж нас тоді малювати буде, якщо ти залишиш?»».
(Цитата Катерини Білокур із книги А. П. Кабанової «Шлях»)
Казимир Малевич
Існує версія, що «Чорний квадрат» був написаний до виставки – оскільки велику залу потрібно було чимось заповнити.
Ця інтерпретація заснована на листі одного із організаторів виставки Малевичу: «…Треба писати зараз багато. Приміщення дуже велике, і якщо ми, 10 чоловік, напишемо картин 25, то це буде дуже мало».
Вперше відомий квадрат Малевича з’явився в декораціях до опери «Перемога над Сонцем» як пластичне вираження перемоги активної людини творчості над пасивною формою природи: чорний квадрат замість сонячного кола. Це була відома декорація до опери, яка уособлювала собою квадрат в квадраті, поділений на дві області: чорну і білу. Потім із декорацій цей квадрат відбився в картині
Ілля Рєпін
За основу написання картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Ілля Рєпін взяв історичну подію 1676 року. Козаки вільної Запорізької Січі були опорою Русі, захищаючи її на заході від польських панів і на півдні – від турків. Турецький султан Махмуд ІV, бажаючи звільнитися від грізного сусіди, в 1676 році прислав запорізьким козакам листа, в якому пропонував їм здатися без опору. Щоб налякати козаків і примусити їх скласти зброю, турецький султан на початку листа перелічив всі свої звання. Він писав: «Я, султан, син Магомета, брат сонця і місяця, онук і намісник Божий, володар царств – македонського, вавилонського, ієрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, незвичайний лицар, ніким непереможений, невідступний хоронитель гроба Ісуса Христа, представник самого Бога, надія і потіха мусульман і великий захисник християн…».
Запорізькі козаки, що не один раз знищували султанські орди, тільки розсміялися над листом Махмуда й, зібравшись під керівництвом кошового отамана Івана Сірка, написали відповідь султану. Цей історичний епізод і взяв Рєпін для своєї картини
Тарас Шевченко
Як Шевченко мало барина не спалив
Перебуваючи на службі у П.В. Енгельгарда, Шевченко дуже багато малював. Зразком для наслідування для нього тоді були «картини суздальської школи».
Досить часто, зупиняючись з поміщиком на постоялих дворах, юний художник, бувало «позичав» зі стін розвішані там картинки. Особливими його улюбленцями були Соловей-Розбійник і герої Вітчизняної війни Кунєв, Кутузов, Платов. Одного разу (це трапилось у грудні 1829 року), залишившись ввечері наодинці вдома, коли Енгельгардт з дружиною поїхав на дворянське зібрання, підліток запалив свічку і почав копіювати картинку з козаком Платовим.
Цитуємо самого Шевченка: «Уже я дібрався до маленьких козачків, що гарцювали біля копит генеральського коня, коли позаду мене відкрилися двері і зайшов мій барин, що повернувся з балу. Він натягав мене за вуха і надавав ляпасів – не за мою майстерність, ні!.. а за те, що я міг спалити не тільки будинок, а й місто. Наступного дня він наказав Сидоркові відшмагати мене гарненько, що й було виконано з великим задоволенням».
В 1848 році Шевченко став учасником походу, що передбачав дослідження Аральського моря. Керував експедицією лейтенант А. Бутаков, який незабаром потоваришував з поетом Шевченком. До того ж Шевченка взяли в цю експедицію в якості художника, який був потрібний для замальовок морських берегів. Ця подорож сприяла створенню художником полотна «Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ю» 3. Конкурс на кращий малюнок «Мій мальовничий світанковий край»
Коли людина потрапляє на концерт класичної музики, то душа її відчуває, що це істинно. Душа не обманює. Особливо яскраво це відчуває молодь – класична музика не бреше, вона не написана на замовлення. Класична музика – вершина культурного айсбергу, виробленого людством, тому кращого засобу виведення із депресії не існує. Найкращою ж музикою від депресії та суецидального стану вважаються твори Бетховена, які композитор написав уже в стані цілковитої глухоти. Хіба це не переконливий доказ того, що музика – не лише те, що ми чуємо? Тому сьогодні ми будемо малювати під музику відомих класиків.
(Діти малюють краєвиди рідного села під музику П. Чайковського «Пори року» в залі, де виставлені експозиції картин відомих художників. Репродукції вчитель добирає на власний розсуд.)
СЕРЕДА
Майстерня ремесел
1. Калейдоскоп ремесел « Мистецтво і рукотворний світ»
ГОНЧАРСТВО
Гончарство – одне з найдревніших і найшановніших занять людства. В Україні, практично в кожній області, були малі й великі гончарні осередки, де натхненно глинописали історію народного буття мудреці-майстри, які своїми безсмертними гончарними творами уславили Україну в світах.
Україну нерідко величають гончарною країною, з огляду на величезні родовища глин і майже повсюдне поширення гончарства.
Опішне стало місцем зародження української керамології Полтавщини в українському гончарюванні й вивченні гончарства.
У гончарстві сьогодні розрізняють чотири роди виробів: посуд різноманітного призначення; сакральні предмети (хрести, ікони, свічники тощо); іграшки; предмети для обладнання житла ( кахлі, вази, підвазонники тощо).
Трипільська культура V –ІІІ тисячолітті до н. е. дуже багата на гончарні вироби ручної роботи без застосування гончарного круга. Гончарні вироби трипільців були витворами мистецтва.
Помилуватися різними гончарними виробами можна в с. Опішня. Саме тут діє музей, у якому представлені різні вироби, та знаходиться навчальний заклад, який організовує екскурсії та проводить майстер-класи для початківців.
БОНДАРСТВО
Бондарство – традиційне українське ремесло, в основі якого лежить виготовлення із дерев’яних клепок бочок, чанів, діжок, барил, відер, цебрів тощо.
Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх до кожного виробу.
Побутували чи не в кожній хаті виготовлені з дуба, сосни, верби, берези, липи, груші ложки, ополоники, ковганки.
ПЕЧВОРК
Коли наші сільські прабабусі шили ковдри із клаптиків , вони думали про те, як зберегти і використати кожен клаптик тканини. Ці вироби відрізнялись красою, колоритністю, неповторністю, вишуканими візерунками і стали прикрашати найнеочікуваніші предмети: від традиційних подушок до чохлів на фотоальбоми.
ВИШИВКА
Орнаментальні мотиви українських вишивок сягають своїм корінням у місцеву флору і фауну, в історичну традицію. У давнину основні орнаментальні мотиви відображали елементи символіки різних стародавніх культів.
За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тваринні).
Геометричні орнаменти дуже прості: кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести. Cьогодні на основі їх в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як «баранячі роги», «кучері», «кудрявці», «гребінчики» тощо.
В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубове листя», «барвінок» тощо. Барвінок є символом немеркнучого життя; візерунок «яблучне коло» – символ кохання.
У вишивках тваринних орнаментів зображуються кінь, заєць, риба, жаба; з птахів – півень, сова, голуб, зозуля; з комах – муха, метелик, павук. У подібних орнаментах виступають у різноманітних, часто химерних сплетіннях: заячі та вовчі зуби, волове око, коропова луска, баранячі роги тощо.
Види вишивки: лиштва, хрестик, стрічка.
ТКАЦТВО
Ткацтво – одне з давніх ремесел. Воно виникло ще в період первіснообщинного ладу і представляє собою тканини, з яких люди шили одяг. Згодом виникла потреба і утеплити своє житло. В цей період виникли килими, Якими прикрашали ослони, полавочники, столи, скрині, підлоги, постіль, сани, завішували стіни. Килими виготовляли на вертикальних і горизонтальних верстатах. Українське мистецтво ткання тісно пов’язане з національною культурою і звичаями українців. Тому нам слід знайомитися з творчістю народних майстрів.
БДЖІЛЬНИЦТВО
Бджільництво – один із видів ремесел, поширених на території України.
Пасіка – це мед, віск, маточне молочко, які сприятливо впливають на здоров’я, працездатність, довголіття людей. Лише мед, запечатаний бджолами, по-справжньому якісний. Смак цього еліксиру життя залежить від того, з яких рослин беруть бджоли нектар. Серед світлих сортів відомий мед з білої акації, малиновий, липовий, соняшниковий, з кульбаби. Серед теплих сортів особливо цінний гречаний мед. Є ще мед полі флорний – з нектару різних медоносів.
Віск є другим за цінністю продуктом, який виробляють бджоли. Людина завжди цінувала його, застосовувала в ремісництві, медицині, мистецтві, літургії. Віск широко використовувався у побуті: похорони, весілля, хрестини, ворожіння і вощіння ниток; виготовлення дитячих іграшок, писанок; обмазування пня при щепленні дерев; змазування посуду і човнів; у народній медицині.
Бджола вважається царицею комах. Зразковий порядок при виготовленні сотів, догляд за гніздом, складна ієрархія в сім’ї з суворим розподілом обов’язків викликали здивування і заздрості людини, яка не здатна так чітко організовувати свою працю і побут. Бджіл називали Божими мушками.
Якщо кому ведуться бджоли, кажуть у народі, то це знак особливої ласки Божої до людини, а бджолиний рій, що залетить на чуже подвір’я, віщує щастя господареві.
Пасічницький рік починається на теплого Олекси ( 30 березня) – господарі виносили вулики. Пасічники шанували святого Зосима ( 30 квітня ), якого вважали захисником бджіл.
Якби ти, людино, була як бджола, то край наш прекрасним медоносом став би, а Україна – могутньою державою з прекрасним і багатим життям її народу.
2. Творча лабораторія. Ліплення предметів побутового вжитку
«У майстерні, хаті кожній
буде посуд наш художній»
ЧЕТВЕР
Майстерня музики
1. Сторінками біографії композиторів «Краса людської діяльності»
Усний журнал
МИХАЙЛО ВЕРБИЦЬКИЙ
Михайло Вербицький – великий український композитор. Він передусім підхопив «естафету» розвою музичного мистецтва, котре після смерті Бортнянського у Східній Україні зосереджується на домашньому музикуванні.
Вербицький взагалі належить до кола тих громадських свідомих українців, що поруч з письменниками та поетами – діячами «Руської трійці», Миколою Устіяновичем, артистами Аматорських театральних гуртів, художниками Корнилом Устіяновичем, Юліаном Паньковичем закладали фундамент культури.
Родовід М. Вербицького пов'язаний із західними регіонами українських земель – Надсянням. Він народився 4 березня 1815 року в селі Явірнику. Його батько був священиком, який помер, коли хлопчикові виповнилося лише 10 років. Мати невдовзі вийшла заміж вдруге і перестала цікавитись дітьми. Михайло та Владислав (молодший брат) залишились по суті сиротами. Але їх взяв на виховання далекий родич єпископ Іван Снігурський. Він був людиною освіченою, заснував у Перемишлі друкарню та дяківську школу, до якої й потрапили на навчання брати Вербицькі та стали учасниками хору.
У 1818 році Вербицький переїхав до Львова як учень 7 класу гімназії, а після її закінчення вступив до Духовної семінарії. У 1838 році він одружився з молодою австрійкою Барбарою Сенер та був змушений покинути навчання. Нажаль сімейне щастя тривало недовго. У тому ж році Вербицький овдовів, залишився наодинці з сином-немовлям. Для нього знову відкрилися двері семінарії. Він став хоровим диригентом та вчителем.
На цій посаді композитор перебував до 1846 року, коли знову повернувся до Перемишля, то одержав місце канцеляриста. Тут він написав музику до цілого ряду п’єс, що входили до репертуару черемиського театру: «Верховинці», «Жовнір-чарівник», «Проциха», «Запропащий котик».
В 1864 році він зайняв перше місце на конкурсі кращих українських пісень. Це визнання вплинуло на творче піднесення композитора протягом 1865-66 років. Вербицький написав понад 10 музичних п’єс.
В останні роки свого життя композитор активно займається також громадською і політичною діяльністю.
Помер Михайло Вербицький 7 грудня 1870 року від тяжкої недуги – раку язика, проживши всього 55 років. Похоронений біля церкви у селі Млини
МИКОЛА ЛИСЕНКО
Микола Лисенко – великий український композитор, основоположник української класичної музики, засновник національно-музичної творчої школи. Піаніст і педагог, хоровий диригент і громадський діяч – і все це в одній людині. Його значення для української музичної культури неоціненне.
Ще впору дитинства після мандрівок маленького Миколки на край села, де луки пахли ромашкою і ніжною конюшиною, вигравали коники-скрипалі, різні
мотиви звучали в голові хлопчика. Він сідав за рояль і з-під його пальців виринала примхлива за ритмічним малюнком та ніжна, як подих весни, мелодія.
Основи музичної грамоти Миколі викладала мама, Ольга Єреміївна Лисенко, яка була досить непоганою піаністкою. А далі перед юнаком полягли шляхи до Києва, Харкова, Лейпцизької консерваторії, консерваторії у Петербурзі. І де б не навчався, де б не виступав з концертами – скрізь звертався до народнопісенних традицій, у них черпав силу, прагнення виходити на сцену й дарувати людям своє натхнення.
Як піаніст Микола Лисенко писав багато творів для фортепіано, широко використавши народну мелодику, ритм і образи народної пісні. Він створював музичний репертуар для вітчизняного театру. Першим таким твором була п’єса «Чорноморці», лібрето до якої написав троюрідний брат і найближчий друг Миколи Віталійовича Михайло Старицький.
Слідом за «Чорноморцями» Лисенко береться до роботи над «Наталкою Полтавкою». Ця перлина української сцени здобула популярність ще за життя композитора. Геній митця не дрімав ні хвилини. Лисенко розумів, що потрібна справжня опера. І нею стала «Ніч перед Різдвом» за Гоголем. День, коли ця опера була поставлена на сцені міського театру в Києві, мабуть, видався найщасливішим у житті маестро.
На сюжети Гоголя потім він ще напише опери «Тарас Бульба», «Утоплена». Маестро віддавав іскру своєї геніальності публіці задарма. Концерти майже ніколи не приносили прибутку.
Повністю віддаючи сили справі свого життя, композитор, проте, завжди знаходив час для своїх дітей, з виховною метою писав для них музичні твори. У будинку Лисенків завжди лунав сміх, веселі мотиви, відбувалися казкові дійства. Ролі виконували діти Миколи Віталійовича та його знайомих. Їм дуже полюбилися опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна»
ГРИГОРІЙ ВЕРЬОВКА
Григорій Гурійович Верьовка – український композитор і хоровий диригент, педагог. Народився він в українській родині в козацькому містечку Бережному на Чернігівщині. В 1916 році закінчив Чернігівську духовну семінарію. З 1918 по 1921 рік навчався в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка по класу композиції у Болеслава Яворського, диригування – в Олександра Орлова. В 1933 році закінчив інститут екстерном.
Під час українсько-російської війни в 1919 році працює як організатор і керівник самодіяльності, викладає хорове диригування у музично-навчальних закладах Києва. Згодом став працювати в музично-драматичному інституті та в Київській консерваторії. Від 1947 – професор консерваторії.
В 1943 році Григорій Гурійович організував Український державний хор. До 1964 був його художнім керівником і головним диригентом. В 1964 році хору надано ім’я Григорія Верьовки.
Верьовка як композитор працював переважно в царині хорової масової пісні, займався обробками народних пісень. Його твори широко популярні, багато з них стали істинно народними: «Ой, як стало зелено», «Ой чого ти земле, молодіти стала», «І шумить, і гуде».
В 1960 році Григорій Верьовка став народним артистом УРСР.
В 1967 році на батьківщині композитора у смт. Березні споруджено пам’ятник – бюст із оргскла на чотирикутному постаменті (вис. 2,4 м), що спирається на залізобетонний стилобат
ПЛАТОН МАЙБОРОДА
Платона Майбороду дала нам щедра на таланти земля Полтавщини. Він народився на хуторі Пелехівщина Глобинського району в селянській сім’ї, в якій знали багато пісень, любили грати на різних музичних інструментах. У цій родині виник своєрідний ансамбль, що складався із скрипки, бандури, балалайки, мандоліни. Платон змалку навчився грати по слуху на балалайці. Старший брат Георгій почав навчати його музичної грамоти.
1932 року сім’я переїхала до Запоріжжя. Там Платон продовжував навчатися у середній школі та брав активну участь у самодіяльному музичному гуртку, де вчився грати на мандоліні та гітарі, опановував музичну грамоту, розписував партії нескладних п’єс для шкільного оркестру. Тоді ж і з’явилися перші власні творчі спроби.
У 1934 році Майборода вступив до Київської консерваторії, де вчився у класі видатного композитора і педагога Лева Ревуцького, який взяв його до себе у клас композиції до Київського музичного училища. Велика обдарованість, чудова пам’ять, наполегливість та вимогливість до себе допомогли П.Майбороді пройти чотирирічний курс музичного училища за два роки. 1938 року він став студентом консерваторії. За порадою Л.Ревуцького Платон, окрім програмних занять, серйозно вивчав українську народну пісенність, щороку брав участь у фольклорних експедиціях.
Особливе враження справив на П.Майбороду гуцульський фольклор. Саме обробки гуцульських народних пісень для голосу у супроводі фортепіано стали початком пісенного доробку митця. У ці роки була створена пісня «Шість їх було» на вірші О.Бандурка, композитор підготував і фрагменти майбутньої симфонічної увертюри «Прометей». Проте роботу над нею довелося припинити: почалася Велика Вітчизняна війна, і брати Майбороди стали на захист Вітчизни.
В останній місяць війни П.Майбороду було призначено музичним керівником військового ансамблю пісні і танцю у Відні. В австрійській столиці він провів близько півроку.
Близько шести років Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі ім. Р. Глієра.
У 1949 році відбулося знайомство П.Майбороди з українським поетом-ліриком Андрієм Малишком. Багатолітня співдружність П.Майбороди і А.Малишка стала плодами понад двадцяти пісень
2. Карнавал класичної музики (музичний додаток).
( Звучать фонограми класичних творів, ведучий називає авторів та назви).
Твори, рекомендовані для прослуховування:
1. Джузеппе Верді увертюра до опери «Аїда».
2. Жорж Бізе «Кармен».
3. Ріхард Вагнер «Трістан та Ізольда».
4. Людвіг ван Бетховен «Місячна соната».
5. Михайло Глінка увертюра до опери «Руслан і Людмила».
6. Петро Чайковський «Танець маленьких лебедів» із опери «Лебедине озеро».
7. Петро Чайковський «Євгеній Онєгін».
П’ЯТНИЦЯ
Підсумок тижня
1. Брейн-ринг.
1. Коли зародилось мистецтво?
2. Назвати види писанкарства.
3. Хто вчив малювати Катерину Білокур?.
4. Із скількох картин складалась перша персональна виставка художниці
К. Білокур?
5. Як оцінив творчість К. Білокур Пабло Пікассо?
6. Назвати найвідоміші картини художниці К. Білокур.
7. Де народився Казимир Малевич?
8. Скільки дітей було у родині Малевичів?
9. У скільки років почав малювати Казимир Малевич?
10. У яких зарубіжних містах експонувалися картини К. Малевича?
11. Найвідоміша картина художника К. Малевича.
12. Які картини є містичним доповненням до картини «Чорний квадрат»?
13. Батьківщина Іллі Рєпіна.
14. За яку картину І. Рєпін отримав малу золоту медаль?
15. За яку картину І. Рєпін отримав велику золоту медаль?
16. Ім’я кошового отамана на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
17. З якої родини походив Т. Г. Шевченко?
18. Чим займався Шевченко, крім написання картин?
19. Що є вершиною творчості Шевченка?
20. Чим займаються ткачі?
21. Як називають людей, що виготовляють посуд із глини?
22. Місце зародження української кераміки на Полтавщині?
23. Чим займаються ремісники-бондарі?
24. Що таке печворк?
25. Які цінні продукти виробляють бджоли?
26. Назвати сорти меду.
27. Назвати царицю комах.
28. Як у народі називають бджіл?
29. Що віщує бджолиний рій, що залетить на чуже подвір’я.
30. Коли починається пасічницький рік.
31. Якого святого вважали захисником бджіл?
32. На скільки груп поділяються орнаменти вишивок?
33. Назвати види вишивок.
34. Хто викладав основи музичної грамоти Миколі Лисенку?
35. В якому році Григорій Верьовка став народним артистом УРСР?
36. Хто написав опери на сюжети Миколи Гоголя «Тарас Бульба», «Утоплена»?
37. У якій царині переважно працював Григорій Верьовка?
38. Батьківщина Платона Майбороди.
39. Автор музики гімну України?
40. На якому інструменті навчився грати П. Майборода на слух ще в дитинстві?
41. Скільки церковних композицій написав М. Вербицький?
2. Вручення нагород «Юний мистецтвознавець»
Переможці тижня одержують грамоти та призи
Використана література
1. Антонович Д.В. Шевченко маляр. – К.: Україна, 2004. – 297 с.
2. Від ремесла до творчості: Збірник / Упоряд. Ю.Г. Легенький. – К.: Час, 1990, - 152 с.
3. Катерина Білокур. Видання в 2-х книгах. Київ: Родовід, - 2010
4. Клімов А.А. Україна. Видатні постаті. – Х.: Веста: Ранок, 2008. – 128 с.
5. Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К., 1995. – 71 с.
6. Мовчун А. І. Запрошуємо в світ літературних термінів // Початкова школа. – 2003. №5, 6, 10, 12; 2004. - №1, 4.
7. Савченко О. Я. Розвивай свої здібності. – К.: Освіта, 1998. – 158 с.
8. Словник символів культури України / За ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, М. К. Дмитренка. – К.: Міленіум, 2003. – 260 с.
9. Тарасенко Г. С. Дивосвіт. – 2-ге вид. – К.: Рута, 2000. – 203 с.
Дякую!
ВідповістиВидалитиЯкщо знайшли, щось цікаве для себе, то завжди будь ласка!!!
ВидалитиВ даних розробках, містится досить цікавий досвід роботи. Я знайшов для себе багато корисного матеріалу.
ВідповістиВидалитиЯ рада! Це дуже добре!
ВидалитиЦікаві відомості, можна використати і на уроках і в позакласній роботі.
ВідповістиВидалитиДякую!
ВідповістиВидалитицікаві матеріали, дякую
ВідповістиВидалити