Оціни свої знання



Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва
(Наказ МОН України № 1222 від 21.08.13 « Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»)

Рівні навчальних досягнень
Бали
Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий
1
Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на початковому рівні, але не може їх характеризувати, має слабо сформоване художньо­естетичне мислення, мінімальний запас практичних навичок та умінь, відсутня мотивація до пізнання навколишнього світу,  мистецтва, не володіє теоретичним матеріалом. Потребує постійної  теоретичної та практичної допомоги вчителя.
2
Учень (учениця) майже не володіє теоретичним  матеріалом, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє окремі елементарні вміння та навички у практичній діяльності; словниковий та термінологічний запас не дозволяє послідовно викласти думку, проявляє зацікавленість до пізнання світу мистецтва. Потребує постійної  теоретичної та практичної допомоги вчителя.
3
Учень (учениця) сприймає та відтворює окремі фрагменти художніх образів, знає незначну частину теоретичного матеріалу, користується обмеженим термінологічним та словниковим запасом, позитивно реагує на явища навколишнього світу, твори мистецтва, художню діяльність. Потребує практичної допомоги вчителя.
Середній
4
Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи; поверхнево  розуміє зміст художнього твору; обмежено застосовує знання та термінологічний запас на практиці, позитивно реагує на явища навколишнього світу та пізнання творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.
5
Учень (учениця) відтворює  художні образи на репродуктивному рівні, виявляє обмежене знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий,  здатний сприймати красу природних форм та творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.
Середній
6
Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу сприймати та відтворювати окремі художні образи,  не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, розповідь потребує уточнень; виявляє поверхневі знання і розуміння програмового матеріалу;  здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, але демонструє стандартне мислення. Здійснює художню діяльність самостійно.
Достатній
7
Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати візуальні образи, проте робить непереконливі висновки, неповною мірою  аналізує художньо­образний зміст твору, послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; знає найважливіший теоретичний  матеріал; не завжди вміє поєднувати художні образи та явища навколишнього світу; здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, творів мистецтва, але демонструє стандартне мислення. Частково застосовує в художній діяльності набуті знання та вміння.
8
Учень (учениця) може сприймати та відтворювати різні візуальні образи, проте не досить повно аналізує художньо­образний зміст твору, має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізі художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації.  Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння, але потребує консультації у вчителя.
9
Учень (учениця) володіє теоретичним художнім матеріалом у межах програми, але допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології та у відтворенні художнього образу, здатний сприймати та висловлювати власне  ставлення до природних форм, творів мистецтва та оцінювати їх.  Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння.
Високий
10
Учень (учениця) виявляє достатній рівень засвоєння навчального  матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди може довести свою точку зору стосовно художніх явищ. Вказані неточності може виправляти самостійно. Здатний сприймати та висловлювати власне  естетичне ставлення до природних форм, творів мистецтва, оцінювати та інтерпретувати  їх.  Самостійно використовує власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності.
11
Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у художньо­творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, уміє систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори образотворчого  мистецтва  порівнювати  їх з творами інших видів мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності. Самостійно використовує   власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності, робить спроби пошуку нестандартних, оригінальних підходів у художньо – творчій діяльності.
12
Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання з  програмового навчального матеріалу, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та явищами навколишнього світу. Учень (учениця) має високий рівень художньо­мистецького мислення; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в образотворчій  діяльності. Виявляє ініціативу, використовує нетипові, оригінальні підходи у здійсненні власної художньо­творчої діяльності.


____________________________________________________________________________________________-

Завдання до теми “Об’ємно-просторова форма. Архітектура і місто”

Тематичне оцінювання з образотворчого мистецтва (7 клас)
I рівень(початковий)
1.    Архітектура в перекладі з грецької означає:
a)    «малюю», «пишу»
b)    «зодчий», «будівник»
c)    мистецтво ліплення

2.    В якій країні започаткувалася арка?
a)    Іспанія
b)    Греція
c)    Італія

3.    Які споруди були притаманні готичному стилю?
a)    фортеці
b)    собори
c)    ратуші

II рівень (середній)
1.    Вказати види архітектури.
temat_oc_7_1
a)
temat_oc_7_2
b)
temat_oc_7_3
c)
temat_oc_7_4
d)

2.    Підписати види монументального живопису.
temat_oc_7_5
a)
temat_oc_7_6
b)
temat_oc_7_7
c)


3.    Написати країну, в якій розміщуються дані архітектурні споруди.
temat_oc_7_8
a)
temat_oc_7_9
b)
temat_oc_7_10
c)

III рівень (достатній)
1.    Написати 3 основних елементи архітектури.
2.    Що таке монументальний живопис?
3.    На що звертає увагу архітектор при проектуванні будівлі?

IV рівень (високий)
1.    Виконати контрольний малюнок «Місто майбутнього»
 __________________________________________________________________________________________

Мистецтво
Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень (учениця) виявляє низьку емоційність та фрагментарність сприймання творів мистецтва, відсутність мотивації щодо художнього пізнання та практично­творчої діяльності; частково усвідомлює незначну частину тематичного матеріалу, який відтворює на репродуктивному рівні; застосовує дуже обмежений понятійно­термінологічний тезаурус; потребує постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя.
2
Учень (учениця) виявляє недостатню емоційність та вибірковість сприймання творів, низький інтерес до мистецтва; розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно­термінологічним запасом у розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній діяльності, потребуючи постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя;
3
Учень (учениця) виявляє недостатню емоційність сприймання, позитивну, але вибіркову мотивацію до художнього пізнання; користується обмеженим понятійно­термінологічним запасом у розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практично­творчій діяльності на репродуктивному рівні; демонструє елементарний рівень розвиненості художньо­образного мислення.
Середній
4
Учень (учениця) виявляє вибіркову емоційність сприймання мистецьких творів, але має позитивну мотивацію щодо власної практично­творчої діяльності, яка здійснюється на репродуктивному рівні; розуміє та усвідомлює частину тематичного матеріалу; але в інтерпретації творів мистецтва застосовує незначний термінологічний запас; потребує значної теоретичної та практичної допомоги вчителя; художньо­образне мислення розвинуте слабо.
5
Учень (учениця) виявляє інтерес та емоційність сприймання творів, розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; але демонструє небагатий словниково­термінологічний запас для характеристики творів мистецтва; тематичний матеріал у практичній діяльності відтворює під керівництвом учителя; художньо­образне мислення розвинуте недостатньо. Потребує періодичної практичної та теоретичної допомоги вчителя.
6
Учень (учениця) виявляє здатність емоційного сприймання творів, має позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної практичної діяльності, усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; хоча демонструє небагатий термінологічний запас в інтерпретації творів мистецтва; у практичній діяльності потребує періодичної практичної допомоги вчителя; художньо­образне мислення розвинуте недостатньо.
Достатній
7
Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати  твори, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної діяльності; володіє достатнім термінологічним запасом, хоча у викладенні думок може припускатись термінологічних помилок; усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу, який застосовує у практичній діяльності за допомогою вчителя, виявляє прагнення самостійності; у судженнях з'являються окремі аналогії, асоціації.
Достатній
8
Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати твори, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної творчості, усвідомлює основний тематичний матеріал, здатний систематизувати його за допомогою вчителя; свідомо користується ключовими поняттями; прагне застосовувати набуті знання та вміння у практичній  діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації).
9
Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та їх зв’язку з життям, розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний його узагальнювати та систематизувати, наводити приклади на підтвердження думок; демонструє достатній понятійно­термінологічний запас, хоча може допускати неточності у використанні спеціальної термінології; самостійно застосовує матеріал у практичній діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте (формулюються окремі висновки, узагальнення).
Високий
10
Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів, стійку позитивну мотивацію щодо пізнання життєвих та мистецьких явищ, повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; виявляє здатність оцінювання творів, користується адекватною термінологією, хоча може допускати несуттєві неточності у її застосуванні; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній  діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ
11
Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів та їх зв’язок з життєвими явищами, позитивну мотивацію щодо художнього пізнання; повністю усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; оцінюючи мистецькі явища, прагне аргументувати висновки; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; художньо­образне мислення характеризується використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтв та життєвих явищ; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній діяльності на уроках та у позаурочний час.
12
Учень (учениця) володіє стійкою позитивною мотивацією щодо пізнання мистецьких творів, встановлення їх зв’язку з життєвими явищами та творами інших мистецтв; має міцні знання тематичного матеріалу в межах програми; під час інтерпретації художніх творів аргументує власні оцінки, вільно оперує спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній  діяльності на уроках та у позаурочний час; художньо­образне мислення високо розвинуте, характеризується оригінальністю.


                        
         
                                       Нова програма 


МИСТЕЦТВО
ПРОГРАМА ДЛЯ 5 9 КЛАСІВ

Пояснювальна записка
Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього світу, внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність». Особливості опанування мистецтва в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-почуттєву сферу, художньо-образне мислення і творчі здібності. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства.
Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.
Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вона ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного,  діяльнісного та інтегративного підходів. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед загальнокультурних і художньо-естетичних. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід  виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.
Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:
·        виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних ідеалів;
·        формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
·        розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
·        стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
·        розвиток художніх здібностей, критичного мислення;
·        формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному житті.
Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:
·   наступності між початковою, основною і старшою школою;
·   поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;  
·   інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
·   креативності (пріоритет творчої самореалізації);
·   варіативності змісту, методів, технологій;
·   діалогічності, полікультурності.
Характеристика структури програми та особливості організації навчально-виховного процесу
Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,  як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».     
Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.
У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми  практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6 кл.), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.). У  8 – ­9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.  
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на  навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню  в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл.  Отже, головне надзавдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість – в особистісній і соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд вчителя –  на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо. 
Загальна тематична структура програми

Клас
Тема
Кількість годин на тиждень
Інтегрований курс «Мистецтво»
Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
5
Види мистецтва
1
1

6
Жанри мистецтва
1
1

7
Мистецтво: діалог традицій і новаторства
1
1


Інтегрований курс «Мистецтво»
8
Мистецтво в культурі минулого
1
9
Мистецтво в культурі сучасності
1



Особливості оцінювання результатів навчання
Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:
·   предметні мистецькі (зокрема інтерпретаційні та діяльно-творчі);
·   міжпредметні естетичні (естетичні оцінки й ставлення);
·   ключові (загальнокультурні, інформаційно-комунікативні, соціальні).
Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а  рівень особистісних досягнень.  Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів - інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, - дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів  оцінювання належать:  поточнеиконує діагностичну, стимулюючу  коригуючу функції) і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та взаємне оцінювання.





Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (57 кл.)
35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час
Клас
Тема року
Теми
5
Види музичного мистецтва
Музика як вид мистецтва
Народна музика
Професійна музика
Взаємодія музики з іншими видами мистецтва
(образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно)
6
Жанри  музичного мистецтва
Жанри камерно-вокальної музики
Жанри хорової музики
Жанри камерно-інструментальної музики
Жанри симфонічної музики

7

Музика: діалог  традицій і   новаторства
Мистецтво в нашому житті
Новітні музичні явища


5 клас. Види музичного мистецтва
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Музика як вид мистецтва

Народна музика 











Учень
знає і розуміє:
·        основні засоби музичної виразності, їх роль у створенні  музичного образу;
·        особливості народних пісень і танців, народних музичних інструментів;
·        значення музики в житті, зокрема в побуті, медіа-просторі;
уміє:
·        дотримуватися правил співу;
·        виразно виконувати народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.;
·        створювати найпростіший ритмічний супровід до пісні;
·        інтерпретувати зміст прослуханих музичних творів;
·        розрізняти тембри співацьких голосів, звучання українських народних  інструментів;
 застосовує:
·       музичні знання та вміння у власному житті
Професійна музика

Взаємодія музики
з іншими видами мистецтва
 Учень
 знає і розуміє:
·        характерні ознаки програмної та непрограмної, вокальної та інструментальної, хорової та симфонічної музики;
·        зв’язок народної і професійної музики;
·        особливості взаємодії  музики та інших видів мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно) ;
·        різновиди ансамблів та оркестрів;
 уміє:
·        порівнювати твори вокальної  та  інструментальної музики;
·        передавати музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях;
·        орієнтуватися в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова», «симфонічна музика»;
·        розрізняти тембри інструментів симфонічного оркестру;
·        характеризувати засоби музичної виразності;
·        інтерпретувати зміст музичних творів і творів інших видів мистецтва;
застосовує:
·       музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації
Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:
·        інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема у їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва; передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації;
·        виконувати пісні  серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом;
·        розуміти звязок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у
процесі художньо-творчої діяльності;
·        висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах;
·        проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво у навчально-пізнавальній та соціокультурній діяльності
6 клас.  Жанри музичного мистецтва
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Жанри камерно-вокальної    музики

Жанри хорової музики



Учень
знає і розуміє:
·        характерні ознаки жанрів камерно-вокальної та хорової музики   (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення;
уміє:
·             порівнювати камерно-вокальні та хорові жанри;
·        виконувати пісні, які виражають різні естетичні почуття;
·        інтерпретувати образний зміст камерно-вокальних і хорових творів;
·        визначати композиційну будову (форму) музичних творів різних   камерно-вокальних і хорових жанрів, типи розвитку;
застосовує:
·              набуті знання про вокальну та хорову музику у власній виконавській діяльності
Жанри камерно- інструментальної музики

Жанри симфонічної музики








Учень
знає і розуміє:
·        характерні ознаки  музичних жанрів    камерно-інструментальних  (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.), і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.);
·        особливості музичних циклів, поєднання жанрів;
 уміє:
·        співати пісні, зокрема двоголосні;
·        інтерпретувати інструментальні твори різних жанрів, визначати їх композиційну будову (форму), типи розвитку музики;
застосовує:
·        набуті знання про інструментальну музику в процесі міжособистісного спілкування
Наприкінці 6 класу учень виявляє здатність:
·        інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;
·        виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі); 
·        застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення  домашньої фонотеки, складання програм шкільних і позашкільних концертів;
·        розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності;
·        висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;
·        - проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності
7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Музичне мистецтво
у нашому житті
Учень
знає і розуміє:
·        музичну культуру рідного краю;
·        особливості аранжування народної та академічної музики;
·        специфіку традиційної та сучасної обробки народної музики;
·        особливості відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці;
уміє:
·        виразно виконувати пісні, створювати елементарний супровід до них;
·        порівнювати оригінальні музичні твори та їх аранжування;
застосовує:
·        знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості

Новаторство в музичному  мистецтві
Учень
знає і розуміє:
·        особливості сучасних музичних явищ (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня);
·        відмінності між рок-оперою, мюзиклом і класичними музично-театральними жанрами;
·        виражальні засоби електронної музики;

уміє:
·        розрізняти та виконувати вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня);
·        висловлювати емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;
·        створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій;
застосовує:
·        знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності
Наприкінці  7 класу учень виявляє здатність:
·        самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства;
·        виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, здійснювати музично-технічне забезпечення шкільних виховних заходів, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності;
·        розуміти  зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та у соціокультурній діяльності;
·        висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності;
·        проявляти самостійність  у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати  інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності






Тематична структура  програми «Образотворче мистецтво» (57 кл.)
35 год на рік  (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час
Клас
Тема року
Теми
5
Види мистецтв
 Графіка
 Живопис 
Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва   (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)
6
Жанри  мистецтва
Анімалістичний жанр. Пейзаж
Портретний жанр
Побутовий жанр. Натюрморт
Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний

7
Мистецтво: діалог     традицій  і новаторства
Мистецтво в нашому житті
Дизайн






5 клас. Види образотворчого мистецтва
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Графіка
Учень
знає  і розуміє:
·        види графіки; 
·        засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма);
·        вплив освітлення на виявлення об’єму форми (складові світлотіні);
уміє:
·        обирати формат та різні варіанти розташування елементів композиції;
·        передавати природні форми засобами художньої виразності графіки;
·        створювати образи людей враховуючи масштабність і пропорції;
застосовує: 
·        засоби графіки для створення художніх образів;
·        різні графічні техніки та матеріали
Живопис
Учень
знає і розуміє:
·        види живопису;
·        засоби художньої виразності живопису (колір, кольорові сполучення, насиченість, світлота, відтінок);
·        особливості  гармонії кольорів;
уміє:
·        передавати плановість засобами живопису;
·        утворювати нові кольори та їхні відтінки;
застосовує :
·        різні техніки живопису;
·        набуті знання  та уміння з кольорознавства у творчій діяльності
Скульптура.  

Декоративно-прикладне мистецтво
Учень
знає і розуміє:
·        види скульптури;
·        засоби художньої виразності скульптури (об’єм, форма, фактура);
·        скульптурні техніки та матеріали;
·        закономірності стилізації та композиційні особливості  творів декоративно-прикладного мистецтва;
·        види орнаментів;
уміє:
·        створювати образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів;
·        стилізувати природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій у різних форматах;
·        використовувати символіку кольорів при створенні декоративних композицій;
застосовує :
·        різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму у декоративних і скульптурних композиціях
Взаємодія  образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв
Учень
знає і розуміє:
·        особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтва;
·        зв'язок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, музикою, літературою, театром, цирком, кіно);
 уміє:
·        створювати композиції з урахуванням особливостей різних видів мистецтва;
застосовує:
·        відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій
Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:
·        розрізняти види образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, інтерпретувати їх зміст;
·        розуміти взаємодію образотворчого та  декоративно-прикладного мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності у художньо-творчій діяльності;
·        виконувати творчі роботи у різних видах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, виготовляти  сувеніри ( індивідуально, в  колі однолітків, в родині);
·        висловлювати власні судження про образотворче та декоративно-прикладе мистецтво, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, співпрацювати в групах;
·        проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, використовувати різні друковані джерела інформації про них у навчально-пізнавальній діяльності
6 клас. Жанри образотворчого мистецтва
Зміст
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Анімалістичний      жанр.
Пейзаж
Учень
знає  і розуміє:
·        особливості анімалістичного і пейзажного жанрів;
·        види пейзажів;
·        закони лінійної та повітряної перспективи;
уміє:
·        створювати образи тварин (площинні та об’ємні, у статиці та динаміці);
·        передавати уявний простір засобами лінійної та повітряної  перспективи;
застосовує:
·        прийоми компонування елементів зображення у певному форматі у процесі створення врівноваженої анімалістичної та пейзажної композиції
Портретний   жанр
Учень
знає і розуміє:
·        особливості портретного жанру;
·        види портрету;
·        послідовність побудови голови людини на площині;
·        основні пропорції побудови фігури людини (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці);
уміє:
·        виконувати начерки голови та постаті людини (по пам'яті, за уявою);
·        створювати образ людини в на площіні та об'ємі;
·        передавати міміку, емоційні стани, жести людини;
застосовує:  
·        художні прийоми для створення шаржів, карикатур
Побутовий жанр.
Натюрморт
Учень
знає і розуміє:
·        особливості побутового жанру і натюрморту;
уміє:
·        виконувати пошукові ескізи варіантів компоновки  елементів натюрморту;
·        спрощувати природні форми до геометричної подібності;
·        передавати засобами світлотіні та колірними відношеннями цілісність групи предметів, їх об'єм, освітленість;
·        відтворювати сцени з повсякденного життя людей у  сюжетно-тематичних  і декоративних композиціях;
застосовує :
·        різні техніки та матеріали у процесі виконання натюрморту
Жанри: історичний,   міфологічний,  релігійний, батальний
Учень
знає і розуміє:
·        особливості  історичного,  міфологічного,  релігійного,  батального  жанрів;
·        специфіку компонування елементів сюжетно-тематичних композицій;
уміє:
·        виконувати замальовки, начерки, ескізи композиції;
·        створювати сюжетно-тематичні композиції  історичного, батального,  релігійного, міфологічного жанрів;
·        обирати техніку виконання залежно від задуму;
застосовує: 
·        закони композицїі та кольорознавства при створенні  сюжетно-тематичної картини
Наприкінці 6 класу учень виявляє здатність:
·        інтерпретувати  твори образотворчого мистецтва  різних жанрів;
·        виконувати творчі роботи у різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки;
·        розуміти звязок образотворчого мистецтва з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності у творчій  діяльності;
·        висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, порівнювати власну думку з думками інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу  у груповій роботі;
·        проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва,  використовувати  у пошуковій діяльності медіаресурси (радіо, телебачення тощо)
7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Зміст
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Мистецтво в
 нашому житті

Учень
знає і розуміє:
·        види архітектури;
·        особливості побудови  інтер’єру та екстер’єру;
·        архітектурні пам'ятки рідного краю, України;
·        види декоративно-прикладного мистецтва (розпис, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо);
·        значення оберегової символіки в народному мистецтві;
уміє:
·        зображувати  архітектурні споруди, різного призначення (по пам'яті, за уявою);
·        створювати ескізи архітектурних проектів, інтер’єрів;
·        розробляти ескізи вишивки з урахуванням традиційної орнаментики та символіки кольорів;
·        виконувати творчі роботи в техніці «Витинанка»;
застосовує:
·        елементи декоративного розпису для оформлення виробів; різноманітні техніки та прийоми в процесі виготовлення писанки
Дизайн
Учень
знає і розуміє:
·        види дизайну (графічний, промисловий,  ландшафтний,  арт-дизайн);
·        особливості засобів виразності видів дизайну;
уміє:
·        розробляти ескіз дизайну середовища;  
·        проектувати і моделювати транспортні засоби та побутові вироби, зокрема 
на основі природних аналогів;
·        розробляти ескізи одягу  з урахуванням традицій і сучасної моди;
·        розробляти ескізи для різних видів поліграфічної продукції;
застосовує:  
·        засоби арт-дизайну у власному житті
Наприкінці  7 класу  учень виявляє здатність:
·        самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їх зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами;  
·        виконувати творчі роботи з урахуванням особливостей мистецьких явищ сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних і позашкільних виховних заходів, застосовувати набуті художні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності; 
·        розуміти  зв’язок  образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності  у процесі самореалізації  та у соціокультурній діяльності;
·        висловлювати критичні судження щодо художніх явищ  сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у художній  і соціокультурній діяльності;
·        проявляти самостійність  у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати  інтернет-ресурси, компютерні програми у пошуково-дослідницькій діяльності















Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5 7 кл.)
70 год на рік  (2 год на тиждень), з них 8 год – резервний час

Клас

Тема року
Теми
5

Види мистецтвa
Народне і професійне мистецтво
Взаємодія і синтез мистецтва 
6

Жанри мистецтва
Образи природи в мистецьких жанрах
Образ людини  в мистецьких жанрах
  7

Мистецтво: діалог  традицій 
  і новаторства
Мистецтво у нашому житті
Новітні мистецькі явища
Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм,   реалізм
Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)








5 клас. Види мистецтва
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Народне
і професійне  мистецтво

Учень
знає і розуміє:
·        основні засоби музичної виразності, їх роль у створенні  музичного образу;
·        особливості народних пісень і танців, зв’язок народної і професійної музики;
·        характерні ознаки вокальної та інструментальної музики;
·        види та засоби художньої виразності графіки, живопису, скульптури;
·        особливості декоративно-прикладного мистецтва, стилізації;
·        види орнаментів і символіку кольорів;
уміє:
·        виконувати пісні, зокрема з елементами театралізації, ритмічним супроводом;
·        порівнювати та інтерпретувати зміст прослуханих вокальних та інструментальних творів програмної та непрограмної музики;
·        розрізняти тембри співацьких голосів, українських народних  інструментів, інструментів симфонічного оркестру;  
·        створювати композиції з графіки, живопису, скульптури, використовуючи різні техніки та матеріали;
·        добирати формат і варіанти розташування елементів композиції, передавати плановість;
застосовує:
·        набуті музичні знання та вміння для творчої самореалізації;
·        різні техніки та матеріали графіки, живопису, скульптури, декоративно-прикладного  мистецтва для реалізації творчих задумів
Взаємодія і синтез мистецтв
Учень
знає і розуміє:
·        особливості взаємодії  різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури, літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр, цирк, кіно);
уміє:
·        інтерпретувати образний зміст творів різних видів мистецтва;
·        добирати тематичні мистецькі колекції, передавати зміст музичних образів у малюнках;
застосовує:
·        знання особливостей мови різних видів мистецтва та їх взаємозв’язків у процесі комунікації та художньо-творчої самореалізації
Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:
·        інтерпретувати зміст творів різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію;
·        виконувати пісні, зокрема з імпровізованими рухами та ритмічним акомпанементом;
·        виконувати творчі роботи у різних видах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва;
·        розуміти зв’язок різних видів мистецтва та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;
·        висловлювати власні судження про мистецтво, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у міжособистісному спілкуванні, співпрацювати в малих і великих групах;
·        проявляти допитливість у процесі пізнання мистецтва, використовувати різні друковані джерела інформації
у навчально-пізнавальній діяльності













6 клас. Жанри мистецтва
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Образ людини 
у  мистецьких жанрах
Учень
знає і розуміє:
·        характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.), типи розвитку музики;
·        особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий,  історичний,   міфологічний, релігійний, батальний);
уміє:
·        виконувати пісні, імпровізувати нескладний супровід до них;
·        інтерпретувати образний зміст і визначати форму творів камерно-вокальної і хорової музики різних жанрів;
·        створювати образи людини (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись пропорцій побудови голови, фігури;
·        створювати сюжетно-тематичні композиції  в історичному, міфологічному, релігійному, батальному  жанрах, компонувати елементи зображення у певному форматі;
застосовує:
·        набуті знання про жанри вокальної музики у власній виконавській діяльності;
·        закони кольорознавства, прийоми композиції, техніки та матеріали у художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму
Образи природи
у мистецьких  жанрах

Учень
знає і розуміє:
·        характерні ознаки музичних жанрів – камерно-інструментальних (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики;
·        особливості жанрів образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр);
уміє:
·        виконувати народні та композиторські пісні;
·        інтерпретувати зміст і визначати форму творів камерно-інструментальної та симфонічної музики різних жанрів;
·        створювати живописні й графічні пейзажі та натюрморти;
·        створювати образи тварин (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці);
·        передавати уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи;
застосовує:
·        набуті знання про жанри інструментальної музики у процесі міжособистісного спілкування;
·        набуті знання про жанри образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації художніх творів;
·        закони кольорознавства, прийоми композиції, техніки та матеріали у художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму

Наприкінці 6 класу учень виявляє здатність:
·        інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;
·        виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі), створювати  домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів;
·        виконувати творчі роботи у різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки;
·        розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності;
·        висловлювати оцінні судження щодо творів мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення
до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;
·        проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Мистецтво у нашому житті
Учень
знає і розуміє:
·        музичну культуру рідного краю;
·        особливості аранжування народної та академічної музики;
·        особливості відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці;
·        особливості архітектури як виду мистецтва;
·        найвідоміші архітектурні пам'ятки рідного краю, України;
·        особливості декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка, витинанка, народна іграшка тощо);
уміє:
·        виконувати пісні, створювати вокальні та інструментальні імпровізації;
·        порівнювати оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань;
·        створювати архітектурні образи у різних техніках (по пам'яті, за уявою);
·        розробляти ескізи виробів декоративно-прикладного мистецтва та виконувати творчі роботи (розпис, вишивка, витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій;
застосовує:
·        знання та вміння з аранжування музики у власній виконавській творчості;
·        знання особливостей архітектури та декоративно-прикладного мистецтва у побуті
Новітні мистецькі  явища, дизайн
Учень
знає і розуміє:
·        особливості новітніх музичних явищ (джаз, рок, поп , шансон, авторська пісня, мюзикл електронна музика);
·        види дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн);
уміє:
·        виконувати вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня);
·        створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій;
·        розробляти ескізи дизайну середовища, транспорту, побутових виробів, одягу, поліграфічної продукції;
застосовує:
·        знання про новітні музичні явища у власній творчій діяльності;
·        дизайнерські вміння у власному житті
Наприкінці 7 класу учень виявляє здатність:
·        самостійно інтерпретувати мистецькі явища сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним
 і культурним середовищами; 
·        виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації;
·        виконувати творчі роботи з використанням досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних і позашкільних виховних заходів, брати участь у соціокультурній діяльності;  
·        розуміти  зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності у соціокультурній діяльності;
·        висловлювати критичні судження щодо мистецьких явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної та колективної мистецької діяльності;
·        проявляти самостійність  у процесі пізнання явищ мистецтва сучасності, використовувати  інтернет-ресурси, компютерні програми у пошуково-дослідній діяльності


Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8 9 кл.)
35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час
Клас
Тема року
Теми

8
Мистецтво в культурі  минулого
Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс


Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

9
Мистецтво в культурі сучасності
Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм
  і постмодернізм


Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)



8 клас. Мистецтво в культурі минулого
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Стилі та напрями мистецтва
Учень
знає і розуміє:
·        особливості стилів і напрямів мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);
·        вітчизняні архітектурні пам’ятки стародавніх епох;
уміє:
·        порівнювати твори різних видів мистецтва певного стилю чи напряму (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);
·        створювати макети архітектурних споруд і виконувати живописні та графічні композиції у різних стилях;
застосовує:
·        набуті знання і вміння у художньо-творчій діяльності, при виконанні  проектів;
·        спеціальну термінологію під час колективних обговорень явищ мистецтва
Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Учень
знає і розуміє:
·        особливості стилів і напрямів  мистецтва (бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм);
уміє:
·        інтерпретувати та порівнювати твори мистецтва різних стилів і напрямів;
·        виконувати ескізи, композиції, театралізації;
застосовує:
·        знання і вміння щодо стилів і напрямів мистецтва у художньо-творчій діяльності, при виконанні індивідуальних і групових проектів;
·        спеціальну термінологію в процесі міжособистісного спілкування
Наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:
·        інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;
·        розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;
·        застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
·        висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах,  виконувати проекти з мистецтва;
·        здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали
9 клас. Мистецтво у культурі сучасності
Зміст
Державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Учень
знає і розуміє:
·        особливості стилів і напрямів  мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму);
·        спадщину видатних діячів вітчизняного мистецтва;
уміє:
·        інтерпретувати та порівнювати твори мистецтва різних стилів і напрямів;
·        створювати живописні, графічні та декоративні композиції у різних стилях і напрямах;
застосовує:
·        знання про стилі та напрями мистецтва для самореалізації, виконання проектів,
у процесі художньо-творчої та соціокультурної діяльності
      Екранні мистецтва.
Форми поширення мистецтва
Учень
знає і розуміє:
·        види екранних мистецтв, жанри кіномистецтва;
·        форми збереження культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні мистецтва;
·        найвідоміші музеї та галереї рідного краю, України, світу;
·        значущість мистецтва в діалозі культур;
уміє:
·        класифікувати твори мистецтва різних видів, жанрів, стилів і напрямів;
·        критично оцінювати сучасні явища культури, зокрема телебачення і рекламу;
·        створювати ескізи рекламної продукції вітчизняного виробництва;
·        використовувати комп’ютерні технології, зокрема ресурси Інтернету, для віртуальних екскурсій музеями України та світу, для виконання проектів;
застосовує:
·        набуті художні знання і вміння для саморозвитку, естетизації середовища
Наприкінці 9 класу учень виявляє здатність:
·        самостійно інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення  для розвитку культури;
·        виконувати творчі роботи та індивідуальні або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних
 і компютерних технологій;
·        застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
·        виявляти особистіно-ціннісне ставлення до художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки, брати активну участь у дискусіях, шкільних культурно-мистецьких заходах;
·        здійснювати самостійну пошуково-дослідну діяльність щодо  мистецьких явищ різних стилів і напрямів, використовувати комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, галерей, віталень 



Програму розробили:

Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи); 
Оксана Коваленко, начальник відділу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;
Галина Сотська, докторант відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НAПН України, кандидат педагогічних наук; старший викладач Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка;
Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв
Київського університету імені Бориса Грінченка;
Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;
Олена Константинова, вчитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16
м. Києва, вчитель-методист;
Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв
 Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат  педагогічних наук;
Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат пед. наук;
Надія Новікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;
Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, вчитель-методист.


 
   

Немає коментарів:

Дописати коментар